894-й винищувальний авіаційний полк (СРСР)

894-й винищувальний авіаційний полк (894 ВАП, в/ч 23257) — формування Військово-повітряних сил СРСР, що існувало у 1942—1992 роках.

894-й винищувальний авіаційний полк
рос. 894-й истребительный авиационный полк
На службі 9 червня 1942 — 1992
Країна  Радянський Союз →
 Україна
Чисельність полк
Гарнізон/Штаб  Українська РСР,
смт. Озерне
Війни/битви Друга світова війна
Авіація
Винищувачі Як-1, Hawker Hurricane, Як-7б, Як-9, МіГ-9, МіГ-15, Су-9, МіГ-23МЛ, МіГ-23МЛД
Навчальні літаки МіГ-23УБ, L-39

Після розпаду СРСР у 1992 році полк увійшов до складу Збройних сил України і згодом був переформований як 39-та бригада тактичної авіації.

Історія

Бойовий шлях 894-го винищувального авіаційного полку почався у 1942 році. що формувався в період з 1 квітня по 1 липня 1942 при 8-му запасному авіаційному полку 3-ї запасної авіаційної бригади, на аеродромі Багай-Баранівка Саратовської області, на основі 8 та 9 окремих винищувальних ескадрилей ППО по штату 015/174 на літаках Як-1. 5 липня 1942 р. полк розпочав активні бойові дії на Західному фронті. 9 липня 1942 року була отримана перша відома повітряна перемога: групою чотирьох Як-1 у повітряному бою в районі села Сіголаєво збито німецький винищувач Messerschmitt Bf 109. 23 липня 1942 р. на підставі телеграфного розпорядження ГУ ВПС Червоної армії полк у складі 20 екіпажів Як-1 було передано до складу військ ППО території країни і передислоковано на аеродром Дуплятка поблизу Борисоглєбська, де він, маючи змішаний склад, прикривав з повітря населені пункти Михайлівку і Новоанінський. Воював полк на ЛаГГ-3, Як-1 і Харікейнах. З 1 лютого 1943 р. по 1 березня 1944 р. брав участь в бойових діях Воронежського та 1-го Українського фронтів. 7 вересня 1944 р. полк перебазувався на аеродром Скоморохи. 19 січня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР вручила полку Бойовий Червоний прапор.

6 січня 1946 року полк перейшов на штат мирного часу, що складався з 3-ьох ескадрилей. Згідно дерективи ГШ і наказу 9-го Повітряного винищувального корпусу перейшов до складу 120-ї авіадивізії. З 1946 по 1947 роки полк прикриває дальні підступи до Києва та залізничного вузла в місті Житомир. В 1950 році полк переозброюється на реактивні МіГ-9, а в 1953 р. на МіГ-15. З 1 вересня 1959 року полк починає отримувати літаки Су-9.

З 25 листопада 1974 року по 17 березня 1975 року в частині проходив службу майбутній льотчик-космонавт СРСР Манаков Генадій Михайлович.[1]

З 1 лютого 1979 року полк переозброюється на винищувачі 3-го покоління МіГ-23МЛ, МіГ-23МЛД.

В лютому 1992 року, після розпаду СРСР, полк в складі 28-го корпусу ППО ввійшов до складу 8-ї окремої армії ППО Збройних сил України. Згодом був переформований як 39-та бригада тактичної авіації.

Підпорядкування
Дата Фронт (округ) Армія Корпус Дивізія Примітка
5 липня 1942 року Приволзький військовий округ 1 Повітряна Армія 215-та змішана авіаційна дивізія В діючій армії
23 липня 1942 року — 5 червня 1943 року Воронезько-Борисоглєбський дивізіонний район ППО,
Воронезький фронт		 101-ша винищувальна авіаційна дивізія ППО
5 червня 1943 — 01.12.43 Воронезький район ППО 9-й винищувальний авіаційний корпус
01.12.43 — 29.02.44 Західний фронт ППО 148-ма винищувальна авіаційна дивізія ППО Виключений із діючої армії 01.01.45
5.2.46 — 3.60 Київський район ППО 16-й винищувальний авіаційний корпус 120-та винищувальна авіаційна дивізія ППО
3.60 — 3.80 Київський військовий округ 8-ма окрема армія ППО 19-та дивізія ППО
80 — 82 Прикарпатський військовий округ
82 — 4.84 24-та Повітряна Армія 138-ма винищувальна авіаційна дивізія
4.86 — 24.1.92 2-га окрема Червонопрапорна армія ППО 28-й корпус ППО
24.1.92 — 1.6.92 8-ма окрема армія ППО 28-й корпус ППО
1.6.92 Західний район ППО
2001 14 Авіаційний Корпус 6 винищувальна авіаційна дивізія

Командування
  • 1-й: капітан Лєбєдєв 1 квітня 1942 — 14 травня 1942
  • 2-й: капітан/майор Олексій Михайлович Полухін 14 травня 1942 — 27 березня 1943
  • 3-й: майор Колесник Володимир Семенович 27 березня 1943 — 1946
  • 4-й: підполковник Вишняков Олексій Петрович 1946 — 1948
  • 5-й: майор Андрущенко Олексій Петрович 1948 — 1950
  • 6-й: полковник Легута Михайло Данилович 1950 — 1954
  • 7-й: полковник Тубалов Георгйй Степанович 1954 — 1957
  • 8-й: полковник Веретенніков Євген Васильович 1957 — 1961
  • 9-й: підполковник Артеменко Анатолій Ілліч 1961 — 1963
  • 10-й: полковник Власов Владлен Тимофійович 1963 — 1968
  • 11-й: полковник Шмирков Генріх Іванович 1968 — 1974
  • 12-й: полковник Дрогов Євген Костянтинович 1974 — 1978
  • 13-й: полковник Макаревич Валерій Іванович 1978 — 1982
  • 14-й: полковник Макарихін Вадим Максимович 1982 —1984
  • 15-й: полковник Клубнічкін Михайло Миколайович 1984 —1988
  • 16-й: полковник Самохвалов Олександр Павлович 1988 —1992

Див. також

Примітки
  1. http://www.astronaut.ru/as_rusia/gknii/text/manakov.htm

Джерела

Література
  • Владимир Анохин, Михаил Быков. Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия. — Яуза-пресс, 2014. — 944 с. — ISBN 978-5-699-67104-5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.