9 рота (фільм)

1988 року новобранці на прізвиська Чугун, Лютий, Воробей, Джоконда, Стас, Ряба та Піночет призвані до рядів Збройних сил СРСР. У навчальній частині їх командиром стає старший прапорщик Дигало, доля якого скалічена війною. Після кількох місяців навчального курсу усі призовники (крім Ряби та Піночета) потрапляють у горнило афганської кампанії — 9 роту 345-го окремого гвардійського парашутно-десантного полку, де вже служать Афанасій, Хохол та Курбаші. Група Повітряно-десантних військ отримує завдання зайняти висоту і тримати її до проходження колони, яка йде по ланцюгу віддалених гарнізонів для доставки продовольства та боєприпасів у провінцію Хост. У цей час радянське керівництво вирішує вивести війська з Афганістану і відкликає колону назад. Але у метушні виведення величезних сил командування забуло про 9 роту, залишаючи їх наодинці з численним ворогом. Майже повністю склад роти гине у бою.

Врозріз з історичною достовірністю, в ході бою в живих залишається тільки Олег Лютаєв «Лютий», хоча його психологічний стан був серйозно підірваний. З його слів пізнається, що після Афганістану навчальну частину на афганському кордоні переводять під Тулу, де через рік Дигало помирає від інсульту під час нічного марш-кидка, а повія учбовки Білосніжка (кожен призов проводив з нею ніч перед відправкою) залишається з матір'ю та іншими російськими сім'ями в залишеному військовому містечку, що перебуває при учбовці, де й зникає. І незважаючи на політичний провал Афганської кампанії, 9-та рота виграла свою війну.

• Артур Смольянінов — Рядовий/молодший сержант Олег Лютаєв «Лютий»
• Олексій Чадов — Рядовий Володимир Воробйов «Воробей»
• Костянтин Крюков — Рядовий Руслан Петровський «Джоконда»
• Іван Кокорін — Рядовий Чугайнов «Чугун»
• Михайло Євланов — Рядовий Рябоконь «Ряба»
• Артем Михалков — Рядовий Сергій Стасенко «Стас»
• Сослан Фідаров — Рядовий Бекбулатов «Піночет»
• Іван Ніколаєв — Сірий
• Михайло Пореченков — старший прапорщик Олександр Дигало
• Федір Бондарчук — прапорщик Сергій Погребняк «Хохол»
• Дмитро Мухамадєєв — «Афанасій», сержант
• Ірина Рахманова — «Білосніжка»
• Амаду Мамадаков — старший сержант Курбангалієв «Курбаші», «Медицина»
• Олександр Шейн — «Патефон»
• Олексій Кравченко — капітан Бистров «Кохраман» (афганське прізвисько «Злий велетень»)
• Олександр Баширов — «Помідор», прапорщик
• Михайло Єфремов — дембель-надстроковик, старшина
• Станіслав Говорухін — полковник, командир полку в учбовці
• Андрій Краско — полковник, командир полку в Афганістані
• Олександр Ликов — майор, сапер-інструктор
• Олексій Серебряков — капітан-розвідник
• Олесь Каціон — «Михей»
• Карен Мартиросян — Ашот
• Марат Гудієв — Ахмет, моджахед
• Олександр Кучеренко — перукар
• Світлана Іванова — Оля, дівчина «Воробея»
• Михайло Владимиров — механік-водій БМП

Федор Бондарчук та Костянтин Крюков (2003)

• Режисер-постановник: Федір Бондарчук
• Автор сценарію: Юрій Коротков
• Головний оператор: Максим Осадчий
• Головний художник: Григорій Пушкін
• Художники-постановники: Олександр Стройло, Жанна Пахомова
• Бутафорія: Сергій Булавін
• Художники по костюмах: Надія Баландіна, Ірина Ульянова, Айгуль Хабірова
• Художник-гример: Дмитро Кирилов
• Звукорежисер: Кирило Василенко
• Композитори: Дато Евгенідзе, Іван Бурляєв
• Виконавчі продюсери: Андрій Хватков, Віктор Глухов, Степан Міхалков, Илкка Матіла
• Продюсери: Олена Яцура, Сергій Мелькумов, Федір Бондарчук, Дмитро Рудовський, Олександр Роднянський, Володимир Оселедчик, Микола Шевченко

Планувалося що фільмування займе 80 знімальних днів, але врешті зайняло 120 днів.[4] За словами режисера завдяки українській армії він зміг зробити «9 роту» такою, якою вона є: «вся техніка була справжньою, масовка — солдати строкової служби, а декоратори — український будбат.»[5]

Кошторис фільму склав $9,0 млн.[5][6]

Фільм зібрав у всьому світі $26.1.[2] В Україні фільм зібрав $1.99 млн.[7][8]

Фільм вийшов в широкий прокат в Україні та Росії 29 вересня 2005.

Кінофільм був відзначений на наступних конкурсах і фестивалях:[9].

• Найкращий ігровий фільм — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкращий режисерський дебют — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкращий операторська робота — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкраща жіноча роль другого плану — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкращий музика до фільму — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Приз глядацьких симпатій — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкращий ігровий фільм за результатами відкритого інтернет-голосування — Кінопремія «Золотий овен», 2005 рік
• Найкращий ігровий фільм — Золотий орел, 2005 рік.
• Найкраща операторська робота — Золотий орел, 2005 рік.
• Найкраща музика до фільму — Золотий орел, 2005 рік.
• Найкраща робота звукорежисера — Золотий орел, 2005 рік.
• Найкращий ігровий фільм — «Ніка», 2005 рік.
• Найкраща робота звукорежисера — «Ніка», 2005 рік.
• Найкраща музика до фільму — «Ніка», 2005 рік.
• Найкраща чоловіча роль — « MTV Russia Movie Awards» 2006 рік.
• Найкращий акторський ансамбль — « MTV Russia Movie Awards» 2006 рік.
• Прорив року — « MTV Russia Movie Awards» 2006 рік.
• Найкраща бійка — « MTV Russia Movie Awards» 2006 рік

В кінці листопада 2014 року актор фільму Михайло Пореченков здійснив незаконну поїздку в непідконтрольний Україні Донецьк, де разом з терористами ДНР стріляв ймовірно по позиціях українських військових у Донецькому аеропорту. Служба безпеки України також запідозрила актора у розстрілах мирних мешканців Донецька. Після розголосу цих подій зчинився скандал. Активісти кампанії «Бойкот російського кіно» вимагали заборонити в Україні фільми за участю Михайла Пореченкова.[10] 31 листопада 2014 року Державне агентство України з питань кіно за поданням Міністерства культури України та Служби безпеки України скасовує дозволи на розповсюдження та показ 69-ти фільмів і телесеріалів за участю Михайла Пореченкова, серед яких і фільм «9 рота».[11][12][13]

• Офіційний сайт (рос.)
• «9 рота» на сайті IMDb (англ.)