Єфремов Михайло Олегович
Миха́йло Оле́гович Єфре́мов (рос. Михаи́л Оле́гович Ефре́мов; нар. 10 листопада 1963, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Росії (1995).
Єфремов Михайло Олегович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Михаил Олегович Ефремов | ||||
| ||||
Проєкт «Громадянин поет», 2012 | ||||
Ім'я при народженні | рос. Михаил Олегович Ефремов | |||
Народився |
10 листопада 1963 (58 років) Москва, РРФСР | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | актор театру і кіно | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1987) | |||
Роки діяльності | 1976–2020 | |||
Дружина | Софія Круглікова | |||
Діти | Єфремов Микита Михайлович і Анна Марія Єфремоваd | |||
Батьки |
Єфремов Олег Миколайович Покровська Алла Борисівна | |||
IMDb | ID 0947236 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Єфремов Михайло Олегович у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Михаил Ефремов — зазвонил телефон. Крокус 2016. Гражданин поэт, завантажено 18.05.2016 року |
Життєпис
Народився 10 листопада 1963 року в Москві, у акторській родині. Син актора Олега Єфремова.
Ще в шкільному віці вперше вийшов на сцену МХАТу — в спектаклі «Йдучи, озирнись!». В кіно дебютував також школярем — у фільмі «Коли я стану велетнем».
З 1982 по 1984 роки проходив військову службу в Збройних силах СРСР.
У 1987 році закінчив школу-студію МХАТ й очолив Театр-студію «Современник-2», де грали такі актори, як Микита Висоцький, Марія Євстигнєєва, В'ячеслав Невинний-молодший. Втім, трупа доволі швидко розпалась.
У 1991—1996 роках — актор МХТ імені А. П. Чехова.
З 2006 року запрошувався до складу журі КВК Вищої ліги.
З 30 листопада 2009 року Михайло Єфремов веде програму «Жди меня».
У 2011— 5 березня 2012 року брав участь у проєкті «Громадянин поет» на сайті «F5.ru» та радіостанції «Эхо Москвы», де читав вірші Дмитра Бикова.
Смертельна ДТП 8 червня 2020 року
Увечері 8 червня 2020 року Єфремов, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння,[1] скоїв аварію на Садовому кільці, в центрі Москви.[2] Позашляховик актора виїхав на зустрічну смугу і врізався у вантажний фургон, внаслідок чого водій фургона Сергій Захаров помер у лікарні від втрати крові.[3] Сам Єфремов не постраждав, його відпустили під підписку про невиїзд. Експертиза показала високий вміст алкоголю в крові та диханні Єфремова. У видихуваному повітрі було виявлено 1,05 міліграм на літр алкоголю, тобто 2,1 ‰ (допустима норма становить 0,16 проміле). 9 червня в його крові та сечі виявлені сліди кокаїну і канабіноїдів.[4][5] 9 червня Михайла Єфремова затримали, стосовно нього була порушена кримінальна справа за статтею 264 КК РФ «Порушення правил дорожнього руху, що призвело з необережності до смерті людини».[6] Слідство попросило захід обмеження прав у вигляді домашнього арешту до 9 серпня.
8 вересня 2020 року суд визнав Єфремова винним за пунктом «а» частини 4 статті 264 («Порушення особою, яка керує автомобілем, правил дорожнього руху, вчинене в стані сп'яніння, що призвело з необережності смерть людини») КК РФ та призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.[7]
Особисте життя
Михайло Єфремов одружений уп'яте. Має шістьох дітей.[8]
Перша дружина (протягом одного місяця) — актриса Олена Юріївна Гольянова (20.08.1964 р. н.).
Друга дружина — Ася Воробйова (Асія Робертівна Бікмухаметова), редактор. Від неї має сина Микиту, 1988 р. н. — актор театру «Современник».
Третя дружина — Народна артистка РФ, актриса Євгенія Добровольська (26 декабря 1964 р.н.; син Микола, 1991 р.н. — також актор, знімався у серіалі «Біла гвардія»).
Четверта дружина — актриса Ксенія Качаліна (03.05.1971 р.н.; дочка Анна-Марія, 14.10.2000 р.н., проживає з батьком).
П'ята, теперішня, дружина — звукорежисерка Софія Круглікова (дочки Віра, 2005 р.н., та Надія, 2007 р.н., син Борис, 2010 р.н.).
Творчість
Театральні постановки
- «Чапаєв і Порожнеча» . Режисер: Павло Урсул — Чапаєв
- «Люди-миші»
- «Лихо та й годі» — Чацький Олександр Андрійович
- «Амадей» — Вольфганг Амадей Моцарт
- «Маленькі афери великого міста»
- «Ігри жінок». Режисер: Кшиштоф Зануссі
- «Анархія». Режисер: Гарик Сукачов — Біллі «Викидень»
Робота на телебаченні
- «Жди меня» (2009-2014) — ведучий з 30 листопада 2009 року по 12 вересня 2014 року програми «Першого каналу» з пошуку зниклих людей.
- «Громадянин поет» (2012) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» спільно з Дмитром Биковим.
- «Пан хороший» (2013) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» авторів «Громадянина поета».
- «„Відлига“ у віршах» (2013) — спеціальний телевізійний проєкт «Першого каналу», створений на підтримку телесеріалу «Відлига», читає вірш Геннадія Шпалікова «За нещастя або на щастя, істина проста …».
Фільмографія
- «Дні хірурга Мішкіна» — хлопчик (1976)
- «Коли я стану велетнем» — Петрик Копейкін (1978)
- «Все навпаки» — Андрій (1981)
- «Шантажист» — Михайло (1987)
- «Благородний розбійник Володимир Дубровський» — Володимир Дубровський (1989)
- «Віват, гардемарини!» — спадкоємець престолу Петро III (1991)
- «Люк» (1991)
- «Чоловічий зигзаг» (1992)
- «Королева Марго» — король Карл IX (1996)
- «Криза середнього віку» (1996)
- «Досьє детектива Дубровського» — Соплигін (1999)
- «Каменська» (серія «Гра на чужому полі») — Микола (2000)
- «Романови. Вінценосна родина» — Керенський (2000)
- «Кордон. Тайговий роман» — Олексій Жгут (2000)
- «Рятівники» (2000)
- «Свято» (2001)
- «Гипноз» (2001)
- «У русі» — Вован (2002)
- «Джокеръ» — Кречинський (2002)
- «Француз» — Карпенко (2002)
- «Антикілер» — Банкір (2002)
- «Антикілер 2: Антитерор» — Банкір (2003)
- «Небо. Літак. Дівчина» — Олексій (2003)
- «Убійна сила 5» — Пахомов (2003)
- «Супертеща для невдахи» — Сергій (2003)
- Дільниця — Коритніков (2003)
- «Слухач» — Кульома (2004)
- «Російське» — батько Еда (2004)
- «Початок шляху» — комендант концтабору (2004)
- «Диверсант» — Костенецький (2004)
- «Московська сага» — парторг медичного інституту (2004)
- «КДБ у смокінгу» — головний редактор газети (2005)
- «9 рота» — дембель (2005, епізод)
- «Дунечка» — головний режисер театру (2005)
- «Кохай мене» — Антон (2005)
- «Полювання на ізюбра» — Сєров (2005)
- «Лебединий рай» — Дмитро (2005)
- «Статський радник» — філер Мильников Євстратій Павлович (2005)
- «Жіноча інтуїція 2» — Мишко (2005)
- Грецькі канікули — батько Іполита (2005, епізод)
- Мама, не сумуй 2 — Моня, московський політтехнолог (2005)
- Жесть — Маніяк (Добрий чоловік) (2006)
- Солдати — капітан Стомаросов (2006)
- Золоте теля — Васисуарій Лоханкін (2006)
- Полювання на піранью — Дорохов (2006)
- Заяць над безоднею — полковник Блинда (2006)
- Дев'ять невідомих (2006)
- Офіцери — Петренко (2006)
- Три напівграції — Слава (2006)
- Точка — Едик (2006)
- Ніхто не знає про секс — батько Кеші (2006)
- Здвиг (2006, епізод)
- Грозові ворота — капітан Ланевський (2006)
- Парк радянського періоду — товариш Роберт (2006)
- 12 — 8-й присяжний (2007)
- Параграф 78 — начальник в'язниці (2007)
- Ленінград — Омельченко (2007)
- Свята справа — Примусоволікуючий (2007, епізод)
- Артистка — Гусятников (2007)
- День виборів — Отець Інокентій (2007)
- Диверсант. Кінець війни — Костенецький (2007)
- Віла роздору або Танок сонячного затьмарення — Алік (2007)
- Іронія долі. Продовження — Дід Мороз (2007)
- Сімейка Ади — Петро Погодін, Іван Погодін (2008)
- Беляєв — Лютаєв (2008)
- Будинок сонця — професор Немчинов (2008)
- Контракт на любов — ? (2008)
- Індиго — батько Каляєва (2008)
- П'ятниця, 12 — міліціонер (2008)
- Важкий пісок — Сергій Терещенко, адвокат (2008)
- Найкращий фільм 2 — тато Моряка (2008)
- Обручка — Петро (2009)
- Дуже російський бойовик — Обама Хусейн (2009)
- Полювання на Вервольфа — Адольф Гітлер (2009)
- Книга Майстрів — 34-й богатир (2009)
- Наказано знищити! Операція: «Китайська шкатулка» — майор МДБ Бабушкін (2009)
- Контракт на кохання — режисер (2009, епізод)
- Какракі — Михайло Михайлович (2009)
- Антикілер Д. К. — Хондачов (2009)
- Чорна блискавка — алкоголик у кольоровій шапочці (2009, епізод)
- Кошечка— Варечка (новела «Скажена балерина») (2009)
- Однокласники (2009)
- Кохання у великому місті 2 (2010)
- Гаражі (2010)
- Класні чоловіки (2010)
- Робінзон — Левкін (2010)
- Білий пісок — капітан баржи (2010, епізод)
- Найкращий фільм 3-ДЭ — учитель праці дядька Міша (2011)
- Generation П — Леонід (Легіон) Азадовський (2011)
- Випадковий свідок — Аркадій Царьков (2011)
- ДухLess. Кінець гламуру — Кондратов (2011)
- Фурцева — Олег Єфремов (2011)
- Три дні з придурком (2011)
- Про що говорять чоловіки — священик (2011, епізод)
- Ржевський проти Наполеона — Лев Толстой (2012)
- Глибина (2012)
- Зайцев, пали! (2012)
- МУР — начальник ВББ Іван Данилов (2012)
- Не бійся, я с тобою! 1919 (2012)
- Громадянин поет. Прогон року (2012)
- Глаз божий (документальний) — істопник Олексій (2012)
- Духless — Кондратов (2012)
- Джунглі — Вадим Вадимович (2012)
- 9½ зомбі — Дудиков (2012)
- Відлига — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013)
- В гостях у $kazki (2013)
- Не бійся, я з тобою 2 (2013) — поліцмейстер
- Кохання у великому місті 3— тренер Валерій Борисович (2013)
- Остання людина Атлантиди — озвучення (2013)
- Zомбі канікули — Дудіков (2013)
- «Зорепад — прикмета літа» — Василь Свідерський (2013)
- «Відлига» — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013)
- «Тітонька» — продавець мандаринів (2013)
- «Кавказька полонянка!» — Адміністратор готелю (2014)
- «На дні» — Сверчков-Задонский (2014)
- «Контужений» — Антон Павлович Торопоркін, директор музею, краєзнавець (2014)
- «Безславні придурки» (2014)
- «Нова дружина» — Саша (2014)
- «Душа шпигуна» (2015)
- «Москва ніколи не спить» — Володимир (2015)
- «Про кохання» — наречений (2015)
- «Глибина» — Дмитро Дибенко (2015)
- «Слідчий Тихонов» — Тихонов (2015)
- «День виборів 2» — отець Інокентій (2016)
- «Ополонка» — опальний олігарх (2016)
- «Гарний хлопчик» — Володимир Дронов, директор школи (2016)
Громадянська позиція
У своїй творчості Михайло Єфремов висміює політику Володимира Путіна щодо внутрішніх проблем Росії, анексії Криму, Євромайдану тощо.[9]
Примітки
- За годину до смертельного ДТП Єфремов ледь не збив чотирьох пішоходів (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 червня 2020.
- Російський актор Єфремов потрапив у п'яну ДТП, йому загрожує до 12 років. 5 канал (uk-UK). Процитовано 9 червня 2020.
- Актор Єфремов, що влаштував смертельну ДТП у центрі Москви, був мертвецьки п'яним - йому загрожує 12 років колонії. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 червня 2020.
- Смертельна ДТП у Москві: в крові Михайла Єфремова виявили наркотики. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 червня 2020.
- У крові Єфремова знайшли наркотики - ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 10 червня 2020.
- Задержан водитель, совершивший смертельное ДТП на Смоленской площади - Пресс-служба ГУ МВД России по г. Москве. 77.мвд.рф (російська).
- Ефремова приговорили к восьми годам лишения свободы. ТАСС. Процитовано 8 вересня 2020.
- «Ліза», журнал — № 38, 2010 рік, стор. 66
- Михаил Ефремов о Путине: «Мальчик шел и Крым нашел» (видео) (рос.). Подробности. Інтер. 15.11.2015