Allium neriniflorum

Цибулина поодинока, від яйцювато-кулястої до майже кулястої, 1–2 см в діаметрі; зовнішня оболонка сірувато-чорна. Листки від рівних до довших від стеблини, 1–3 мм завширшки, у перерізі від півкруглих до круглих, шершаво-зубчасті на кутах. Стеблина (15)20–50 см, кругла в перерізі, вкрита листовими піхвами лише біля основи. Зонтик малоквітковий. Оцвітина зірчасто-розлога, від червоної до пурпурної, рідко біла; сегменти яйцювато-довгасті або від вузькояйцюватих до зворотнояйцювато-довгастих, 7–10 × 2–3.2 мм, з'єднані біля основи у трубу 2–3 мм, верхівки тупі або з загостренням; внутрішні зазвичай довші і ширші, ніж зовнішні. Період цвітіння й плодоношення: липень — серпень[1].

Поширення: Монголія, Китай — Хебей, Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Росія — Забайкальський край[1][2].

Населяє схили, вологі місця, луки, піщані місця на узбережжі; від приблизно рівня моря до 2000 м[1].