Bechtel

Компанія веде свою історію від 1898, коли її засновник — фермер Уоррен А. Бектел перебрався зі своїм стадом мулів з Канзасу в Оклахому на будівництво залізниць.[2][3] В 1904 році, він почав працювати начальником на Західній Тихоокеанській залізниці[4]. У 1906 році він виграв свій перший субпідряд на будівництво частини ділянки Оровілль-Окленд Західно-Тихоокеанської залізниці.[5] Бектел завершив роботу над рядом залізничних контрактів на початку 1900-х років, кульмінацією яких стало розширення Північно-Західної Тихоокеанської залізниці, завершене в 1914 році.[6] У 1919 р Уоррен А. Бектел взяв субпідряд на будівництво шосе Klamath River Highway — перший будівельний підряд поза залізничним будівництвом. Компанія почала будувати дороги, мости та шосе по всьому заходу США. Компанія працювала над своїми першими гідроелектростанціями в 1920-х роках для Pacific Gas and Electric Company в Каліфорнії.[7][8][9]

У 1925 році компанія «Бектел» була зареєстрована. До цього часу Уоррен А. Бектел став одним з провідних будівельних підрядників на Заході США.[10][11]

У січні 1931 року Бектел приєднався до інших підрядних організацій на заході, щоб сформувати Six Companies, Inc. — консорціум, створений для участі у тендері на контракт від уряду США на будівництво греблі Гувера.[12][13]

Уоррен Бектел несподівано помер у 1933 році, перебуваючи у Москві у справах. Його наступником став його син Стівен Бектел-старший, який став одночасно главою компанії і виконавчим директором проекту греблі Гувера. Під його керівництвом греблю було закінчено в 1935 році. У той час цей проект був найбільшим в історії США і першим мегапроектом Bechtel.[14][15][16]

Під час Другої світової війни Морська комісія США запропонувала компанії подати заявку на отримання контракту на будівництво половини з 60 вантажних суден. Компанія не мала попереднього досвіду в суднобудуванні, але подавала заявки на всі 60 кораблів.[17][18] У період з 1941 по 1945 рік військові суднобудівні заводи від Бектель, включаючи Marinship і Calship, побудували 560 суден. У цей період компанія Bechtel також працювала над трубопроводом під назвою Canol від Юкону до Аляски для Військового міністерства США.[19] Під керівництвом Стівена Бехтеля-старшого компанія диверсифікувала свої проекти та розширила свою діяльність на інші країни. Компанія також зосередилася на проектах «під ключ» — концепції, вперше розробленої Стівеном Бехтелем-старшим, в рамках якої компанія здійснювала проект від планування і проектування до будівництва.[20][21][22]

Компанія продовжувала розширюватися у глобальному масштабі протягом 1940-х років, особливо на Близькому Сході.[23][24]

Першою роботою Бектел за межами США було будівництво трубопроводу Mene Grande у Венесуелі в 1940 році.

У 1947 році Бектел розпочав будівництво найдовшого в світі нафтопроводу — Трансаравійського нафтогону, який розпочався в Саудівській Аравії, пролягав через Йорданію та Сирію і закінчувався в Лівані.[25][26][27]

У 1949 році компанія Бeктел почала працювати з ядерною енергетикою після того, як отримала контракт на будівництво експериментального реактора в Айдахо. Пізніше компанія побудувала першу в США комерційну атомну електростанцію, яка фінансувалась з приватних джерел, Дрезденську генеруючу станцію для Співдружності Едісон в Іллінойсі в 1957 році.[28][29][30] Інші великі проекти 1950-х років включали Трансгірний трубопровід в 1952 році, нафтопровід в Канаді і попереднє дослідження для Ла-Маншу в 1959 році.[31][32][33] Також Бектел розпочав інженерні роботи над системою швидкого транзиту затоки Бей (BART) у 1959 році.[34][35]

У 1994 році Бектел розпочала роботу над основною програмою розвитку аеропортів Гонконгу вартістю 20 мільярдів доларів США, яка була найбільшим будівельним проектом на той момент і включала будівництво нового аеропорту та дев'яти інших інфраструктурних проектів.[36][37] Інші великі проекти компанії протягом 1990-х років включали систему афінського метрополітену,[38] Атлантік ЗПГ в Тринідаді,[39] автомагістраль A1 у Хорватії,[40] подовження ювілейної лінії лондонського метрополітену, електростанцію Кесон на Філіппінах[41] та завод напівпровідників в Китаї.[42][43][44]

Інші великі проекти в кінці 2000-х років включали Такомський міст в штаті Вашингтон, розширення нафтопереробного заводу Jamnagar в Індії, завод Екваторіальна Гвінея ЗПГ і електростанцію Oak Creek в Вісконсині.[45]

Протягом декількох років Бектел володіла і управляла електростанціями, нафтопереробними заводами, системами водопостачання та аеропортами в декількох країнах, включаючи Сполучені Штати, Туреччину та Велику Британію. Тривале залучення Бектел в діяльність, пов'язану з нафтою, електроенергетикою, водою зробило компанію метою зростаючої критики з боку антиглобалістів та екологічних рухів.

У 1997—1999 роках фахівці фірми займалися демонтажем шахтних ракетних комплексів в Україні в тому числі позицій УР-100Н (15А30) (SS-19 Stiletto) у Хмельницькій області.

У квітні 2013 року, компанія оголосила про приєднання до проекту Planetary Resources, метою якого є розробка корисних копалин на космічних астероїдах. Бектел буде виступати як партнер та інвестор Planetary.

• Офіційний сайт

1. SIPRI Arms Industry Database — Стокгольмський інститут дослідження проблем миру.
   d:Track:Q105906798d:Track:Q1140407
2. Donald E. Wolf (2010). Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press. ISBN 978-0806141626. Процитовано 11 квітня 2014.
3. Michael Hiltzik (2011). Colossus: The Turbulent, Thrilling Saga of the Building of Hoover Dam. Free Press. ISBN 978-1416532170. Процитовано 14 квітня 2014.
4. Donald E. Wolf (2010). Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press. ISBN 978-0806141626. Процитовано 11 квітня 2014.
5. Donald E. Wolf (2010). Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press. ISBN 978-0806141626. Процитовано 11 квітня 2014.
6. Donald E. Wolf (2010). Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press. ISBN 978-0806141626. Процитовано 11 квітня 2014.
7. Reinhardt Krause (14 вересня 2004). He Built It -- And They Came; Be Diligent: Bechtel's hard work powered his drive to build the frontier. Investor's Business Daily. Процитовано 15 квітня 2014.
8. Robert Wright (3 жовтня 1973). Company, 75, Still Is Family-Owned; Director of Companies Corporate Profile: Family-Owned Bechtel Is a World Builder at the Age of 75 Steamshovel Pioneer. The New York Times. Процитовано 14 квітня 2014.
9. Jason Henderson (2011). Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn. Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783–801. ISBN 978-9048199198.
10. Donald E. Wolf (2010). Big Dams and Other Dreams: The Six Companies Story. University of Oklahoma Press. ISBN 978-0806141626. Процитовано 11 квітня 2014.
11. Julie Pitta (1 серпня 2003). Building a new world: Behind the scenes with Bechtel. World Trade. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
12. Michael Hiltzik (2011). Colossus: The Turbulent, Thrilling Saga of the Building of Hoover Dam. Free Press. ISBN 978-1416532170. Процитовано 14 квітня 2014.
13. Reinhardt Krause (14 вересня 2004). He Built It -- And They Came; Be Diligent: Bechtel's hard work powered his drive to build the frontier. Investor's Business Daily. Процитовано 15 квітня 2014.
14. Robert Wright (3 жовтня 1973). Company, 75, Still Is Family-Owned; Director of Companies Corporate Profile: Family-Owned Bechtel Is a World Builder at the Age of 75 Steamshovel Pioneer. The New York Times. Процитовано 14 квітня 2014.
15. George J. Church (7 грудня 1998). Stephen Bechtel: Global Builder. Time. Процитовано 15 квітня 2014.
16. Seth Lubove (31 травня 1999). Modern pharaohs. Forbes. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15 квітня 2014.
17. George J. Church (7 грудня 1998). Stephen Bechtel: Global Builder. Time. Процитовано 15 квітня 2014.
18. David R. Baker (4 травня 2003). Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII. San Francisco Chronicle. Процитовано 15 квітня 2014.
19. Andrew Pollack (15 березня 1989). Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern. The New York Times. Процитовано 15 квітня 2014.
20. George J. Church (7 грудня 1998). Stephen Bechtel: Global Builder. Time. Процитовано 15 квітня 2014.
21. Andrew Pollack (15 березня 1989). Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern. The New York Times. Процитовано 15 квітня 2014.
22. Bechtel Corp., Industry Partnership Award. Mining Engineering. 1 листопада 1998. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
23. Julie Pitta (1 серпня 2003). Building a new world: Behind the scenes with Bechtel. World Trade. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
24. David R. Baker (4 травня 2003). Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII. San Francisco Chronicle. Процитовано 15 квітня 2014.
25. George J. Church (7 грудня 1998). Stephen Bechtel: Global Builder. Time. Процитовано 15 квітня 2014.
26. David R. Baker (4 травня 2003). Bechtel's roots in Mideast / Lucrative projects date back to WWII. San Francisco Chronicle. Процитовано 15 квітня 2014.
27. M. S. Vassiliou (2009). The A to Z of the Petroleum Industry. Scarecrow Press. ISBN 9780810870666. Процитовано 21 серпня 2014.
28. Jason Henderson (2011). Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn. Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783–801. ISBN 978-9048199198.
29. Paul Menser (4 червня 1999). Bechtel, New Contractor at Idaho Lab, Has Strong Ties to Nuclear Industry. Knight Ridder. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 14 квітня 2014.
30. Neill Wilson; Frank Taylor (1957). The Earth Changers. Doubleday. с. 290.
31. Jason Henderson (2011). Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn. Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783–801. ISBN 978-9048199198.
32. Andrew Pollack (15 березня 1989). Stephen D. Bechtel Is Dead at 88; Led Major Construction Concern. The New York Times. Процитовано 15 квітня 2014.
33. Alexander L. Taylor III (12 липня 1982). The Master Builders from Bechtel. Time. Процитовано 14 квітня 2014.
34. Jason Henderson (2011). Chapter 45: Bechtel: The Global Corporation. У Stanley D. Brunn. Engineering Earth: The Impacts of Megaengineering Projects. Springer. с. 783–801. ISBN 978-9048199198.
35. Seth Lubove (31 травня 1999). Modern pharaohs. Forbes. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15 квітня 2014.
36. Maggie Farley (2 грудня 1994). Asia : Hong Kong's New Airport Finally Gets Off Ground. Los Angeles Times. Процитовано 9 вересня 2014.
37. Peter G Rowe (2011). Emergent Architectural Territories in East Asian Cities. Walter de Gruyter. с. 84. ISBN 978-3034610599. Процитовано 9 вересня 2014.
38. George J. Church (7 грудня 1998). Stephen Bechtel: Global Builder. Time. Процитовано 15 квітня 2014.
39. Angus Hindley (20 березня 1998). Continuity and change at the family firm. MEED. Процитовано 5 вересня 2014.
40. John J. Kosowatz (26 серпня 2002). Croatia Tries to Unlock Economy With Multibillion-Dollar Motorway. Engineering News-Record. Процитовано 21 серпня 2014.
41. Quezon power plant soon to be operational. The Philippine Star. 14 січня 2000. Процитовано 21 серпня 2014.
42. Randolph E. Schmid (1 червня 1998). Massive public works projects featured at new exhibit. Associated Press. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 14 квітня 2014.
43. Richard Anderson (26 квітня 2011). The private companies that drive the global economy. BBC. Процитовано 14 квітня 2014.
44. Bechtel completes phase 1 of Dulles Corridor Metrorail Project. Railway-Technology. 28 квітня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.^{[неавторитетне джерело]}
45. Angela Neville, JD (1 жовтня 2010). Top Plant: Oak Creek Power Plant, Elm Road Units 1 and 2, Milwaukee and Racine Counties, Wisconsin. Power Magazine. Процитовано 21 серпня 2014.