Bell AH-1 Super Cobra
Белл AH-1 «Сі Кобра» та «Супер Кобра» (англ. Bell AH-1 Sea Cobra, Super Cobra) — родина американських дводвигунних бойових вертольотів, які створені на базі однодвигунного AH-1 «Кобра». Включає модифікації AH-1J та AH-1T «Сі Кобра», AH-1W «Супер Кобра». У теперішній час AH-1W є основним ударним вертольотом Корпусу морської піхоти США.
AH-1 Sea Cobra / Super Cobra | |
---|---|
AH-1W Super Cobra Корпусу морської піхоти США злітає з палуби Универсального десантного корабля | |
Призначення | ударний вертоліт |
Походження | США |
Розробник | Bell Helicopter |
Перший політ | AH-1J: 1969 AH-1W: 16 листопада 1983 |
Запланована дата вступу на службу | AH-1J: 1971 AH-1W: 1986 |
Основні користувачі | США Китайська республіка Туреччина |
Кількість | +1,271 |
Вартість одиниці |
AH-1W: $10,7 млн |
Попередня модель | AH-1 Cobra |
Варіанти | Bell AH-1Z Viper |
На початку 80-х корпусу морської піхоти США потрібен був новий морський вертоліт, розглядався варіант покупки McDonnell Douglas AH-64 Apache, але в 1981 році Конгрес не виділив на це фінансування. Морській піхоті довелося тоді проявити інтерес до більш потужної версії AH-1T. Ця версія мала вдосконалену систему управління вогнем, яка використовувала ракети AIM-9 Sidewinder і AGM-114 Hellfire. Конгрес виділив кошти на закупівлю цієї моделі. Вона отримала позначення AH-1W. Всього було вироблено 179 AH-1W, ще 45 вертольотів були модернізовані з AH-1T.
Трохи пізніше був випробуваний варіант AH-1W з новим експериментальним чотирилопатевим несним гвинтом, зробленим з композитних матеріалів. Цей варіант мав кращі характеристики, зменшений рівень шуму, а також меншу вразливість при ураженнях пошкодженнях. Так і не отримавши фінансування від корпусу морської піхоти, Bell розробляє цю версію AH-1Z власним коштом. У 1996 році морським піхотинцям знову було відмовлено в придбанні AH-64. Розробка морської версії Apache була б занадто дорогою, з огляду на те, що корпус морської піхоти був би єдиним замовником. Замість цього було підписано контракт на модернізацію 180 AH-1W у AH-1Z.
Тактико-технічні характеристики
Джерело: Jane's [1]
Основні характеристики
- Екіпаж: 2 (пілот і оператор)
- Довжина: 17,68 м
- Довжина фюзеляжу: 13,87 м
- Висота: 4,44 м
- Діаметр несучого гвинта: 14,63 м
- Діаметр хвостового гвинта: 2,97 м
- Ширина фюзеляжу: 3,28 м (с крилом)
- Площа обертання несучого гвинта: 168,11 м²
- Колея шасі: 2,24 м (полози)
- Маса порожнього: 4953 кг
- Максимальна злітна маса: 6690 кг
- Корисне навантаження: 1736 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 946 кг
- Об `єм паливних баків: 1 128 л
- Силова установка: 2 × турбовальний General Electric T700-GE-401 1723 кс ( 1285 кВт)
Льотні характеристики
- Максимально допустима швидкість: 352 км/год
- Крейсерська швидкість: 278 км/год
- Бойовий радіус: 518 км
Озброєння
- Стрілецько-гарматне: 1 × 20 мм трьохствольна гармата M197, 750 набоїв
- Керовані ракети: ** ракети «повітря—поверхня» :
- Некеровані ракети: ** 4 × 19 × 70 мм ракет Hydra 70 у блоках LAU-61A
- 4 × 7 × 70 мм ракет Hydra 70 у блоках LAU-68/69
- Бомби: 2 × CBU-55B
- Гарматні контейнери: 2 × GPU-2A або SUU-11A/A
Наведені характеристики відповідають модифікації AH-1W.
Оператори
Див. також
- Схожі розробки
- Bell AH-1 Cobra
- Bell AH-1Z Viper
- Bell 309 KingCobra
- Bell YAH-63
- Bell UH-1N Twin Huey
- Bell UH-1Y Venom
- Panha 2091
- Аналоги
- CAIC WZ-10
- HAL LCH
Примітки
- Jane's All The World's Aircraft 2004-2005 / Paul Jackson. — Jane's Information Group, 2004. — С. 575-577. — 860 p. — ISBN 0-7106-2614-2.
- International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 45. — ISBN 9781857438352.
- International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 291. — ISBN 9781857438352.
- International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 148. — ISBN 9781857438352.