Bell AH-1Z Viper

Поява AH-1Z відноситься до Bell 249 у 1979, який був в основному вертольотом AH-1S оснащеним чотирилопатевою системою несного гвинта від Bell 412. Розробку Bell Cobra II було продемонстровано на авіашоу Фарнборо у 1980. Вертоліт Cobra II було оснащено ПТКР Hellfire, новою системою наведення і покращеними двигунами. Пізніше з'явився вертоліт Cobra 2000 який мав двигуни General Electric T700 і гвинт з чотирма гвинтами. Цей проект привернув увагу Корпусу морської піхоти США, але фінансування було не достатнім. У 1993 Bell запропонував версію на базі AH-1W для нової британської програми ударного вертольота. Похідна конструкція, отримала назву CobraVenom, мала сучасну цифрову кабіну і міг нести на борту ПТКР TOW, Hellfire або Brimstone. Конструкція CobraVenom у 1995 була змінена шляхом заміни несного гвинта на чотирилопатевий. Проте у тому ж році конструкція програла вертольоту AH-64D.[6]

У 1996 КМП США запустив програму оновлення H-1 підписавши контракт Bell Helicopter на оновлення 180 вертольотів AH-1W до AH-1Z і оновлення 100 вертольотів UH-1N до UH-1Y.[6][7] Програма H-1 створювала цілком модернізовані ударний і вантажопасажирський вертольоти значно уніфіковані для зменшення вартості обслуговування. AH-1Z та UH-1Y мали загальні хвостові балки, двигуни, гвинти, трансмісію, архітектуру авіоніки, програмне забезпечення, органи управління і дисплеї. Загалом уніфікованими були до 84 % компонентів.[8]

Bell взяв участь у спільній з урядом тестовій групі у фазі розробки інженерного виробництва програми H-1. Програма AH-1Z повільно прогресувала з 1996 по 2003 в основному як дослідницька і проектна.[6] Існуюча дволопатева напівжорстка, балансуюча гвинтова система була замінена на чотирилопатеву, безшарнірну, систему несного гвинта. Чотирилопатева конфігурація покращила льотні характеристики в тому числі максимальну швидкість, швидкопідйомність, корисне навантаження і зменшення рівня вібрації гвинта.[9]

AH-1Z вперше піднявся у повітря 8 грудня 2000.[10] Bell надав три прототипи вертольота командуванню авіаційних систем (NAVAIR) ВМС США на авіабазі Патаксент-Рівер у липні 2002, для фази польотних тестів. Малосерійне виробництво було розпочато у жовтні 2003,[6] з поставками до 2018.[11] Наприкінці 2006 NAVAIR підписало контракт з Meggitt Defense Systems для випуску безланкової 20 мм системи живлення для покращення живлення гармати у порівнянні зі звичайною системою живлення. Ці системи зараз встановлено на вертольоти AH-1W і AH-1Z які добре себе показали у Афганістані.^{[джерело?]}

У лютому 2008 ВМС США скоригували контакт таким чином, що останні 40 вертольотів AH-1Z побудовані на нових планерах замість запланованих AH-1W.[12] У вересні 2008 ВМС США замовили додаткові 46 планерів для КМП, збільшивши загальну кількість до 226.[13] У 2010 КМП планували замовити 189 вертольотів AH-1Z, 58 з яких будуть мати нові планери,[14] з закінченням поставок у 2019.[15] 10 грудня 2010 Управління ВМС США затвердило повномасштабне виробництво вертольотів AH-1Z.[16][17]

У 2000 армія Туреччини обрала AH-1Z для закупівель; у 2004 це замовлення було скасовано.[26]

У вересні 2012 Конгрес США повідомив про можливі Закордонні військові продажі на 36 вертольотів AH-1Z Vipers і обладнання та озброєння Південній Кореї.[27] Viper конкурував з Boeing AH-64 Apache та TAI/AgustaWestland T129 за замовлення; прийняття рішення очікувалося на кінець 2012.[28] У квітні 2013 Південна Корея анонсувала свій вибір на користь AH-64E.[29]

У квітні 2015 державний департамент США підтвердив продаж до Пакистану 15 вертольотів AH-1Z Viper з ракетами Hellfire, обладнанням і підтримкою на $952 млн.[30][31] Пакистан повинен отримати 9 вертольотів AH-1Z і вересні 2018.[32][33]

Компанія Bell запропонувала ударний гелікоптер AH-1Z Viper Польщі в рамках програм Kruk по заміні гелікоптерів Мі-24 радянського виробництва.[34] У програмі бере участь й інша американська компанія Boeing з AH-64 Apache.

У листопаді 2016 Bell Helicopter підписав меморандум про взаєморозуміння з Румунською аерокосмічною компанією IAR — Ghimbav Brasov Group про можливу співпрацю над AH-1Z Viper.[35]

Весною 2020 року США дали згоду на продаж Філіппінам двох типів ударних гелікоптерів – Viper та Apache. Відповідне рішення було прийнято зважаючи на той факт, що Маніла точно ще не визначила які гелікоптери хоче отримати.[36]

Потенційно Філіппіни розглядають купівлю 6 машин типу AH-1Z Viper. Вони разом із супутнім обладнанням обійдуться офіційній Манілі в 450 млн. доларів.

Державний департамент США 27 квітня 2018 року схвалив поставку Бахрейну в рамках програми «Іноземні військові продажі» 12 ударних вертольотів AH-1Z Viper.

Також поставку супутніх озброєнь (ракет AGM-114, WGU-59B та APKWS-II, 20-мм гармат M197), обладнання (прицільні оптоелектронні комплекси AN / AAQ-30 TSS, нашоломні комплекси цілевказівки Optimized Top Owl, засоби зв’язку і РЕБ, системи розпізнавання «свій-чужий» APX-117), який навчає обладнання і послуг загальною вартістю до 911,4 млн доларів.

Перший контракт вартістю 240,266 млн доларів на поставку 12 вертольотів AH-1Z «Viper» для Повітряних сил Бахрейну США уклали з Bell Helicopter Textron в лютому 2019 року.

У березні 2021 року делегація Королівства Бахрейн відвідала підприємство Bell Amarillo в Техасі у Сполучених Штатах де було продемонстровано процес виробництва ударних гелікоптерів.[37]

У вересні 2021 року компанія Bell приступила до льотних випробувань першого ударного вертольота AH-1Z «Viper» для Бахрейну.[38]У жовтні 2021 року перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків.[39]

Чехія за результатами тендеру купує гелікоптери виробництва Bell Helicopter для заміни Мі-24 та Мі-35, радянського та російського виробництва.[40]

Серед моделей Bell було обрано вісім багатоцільових UH-1Y Venom та чотири ударних типу AH-1Z Viper.

Загальна вартість угоди оцінюється у 14,5 млрд чеських крон (623 млн доларів).