Bersagliere (1939)

«Берсальєре» (італ. Bersagliere) військовий корабель, ескадрений міноносець 1-ї серії типу «Сольдаті» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Берсальєре»
Bersagliere
Італійський ескадрений міноносець «Берсальєре» у камуфльованому забарвленні на поході. 1942
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Сольдаті»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Порт приписки Палермо
На честь Берсальєра[1]
Корабельня Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Палермо
Закладено 21 квітня 1937 року
Спущено на воду 3 липня 1938 року
Введено в експлуатацію 1 квітня 1939 року
На службі 19391943 роки
Виведений зі складу флоту 18 жовтня 1946 року
Загибель Затонув у результаті бомбардування союзною авіацією в порту Палермо
7 січня 1943 року
Бойовий досвід Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля мису Матапан
Бій біля мису Спартівенто
Операція «Грог»
Битва у затоці Сидра (1941)
Битва у затоці Сидра (1942)
Бій за конвой «Дуїсбург»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1850 тонн (стандартна)
2580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к. с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2200 миль (3540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 2 × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
64 міни
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935

Історія

«Берсальєре» закладений 21 квітня 1937 на верфі компанії Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti у Палермо. 1 квітня 1939 увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Брав участь у навчально-бойових походах та військово-морському параді 1939 року у Неапольській затоці на честь регента Югославії.

На початку Другої світової війни включений до 13-ї ескадри есмінців, яка мала у своєму складі однотипні кораблі «Гренатьєре», «Фучільєре» та «Альпіно».

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в боях у Калабрії, біля мисів Матапан та Спартивенто, а також в обох морських битвах у затоці Сидра; супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

7 січня 1943 пришвартувався на південному причалі порту Палермо, коли, починаючи з 16:25, місто й морський порт стали об'єктом нападу 10 бомбардувальників 9-ї повітряної армії США[2][3]. Через п'ять хвилин після початку атаки в «Берсальєре» влучили дві бомби, від вибухів його кинуло праворуч, а потім, швидко перегорнуло до гори днищем[3]. Деякі члени екіпажу опинилися в пастці всередині корпуса, коли він затонув[4]. Загинуло 59 матросів та офіцерів «Берсальєре»[5].

У цілому за 4 роки служби есмінець «Берсальєре» взяв участь у 146 бойових походах, пройшов 53 700 миль. Виключений зі списків флоту 18 жовтня 1946 року.

Див. також

Примітки

  1. Стрільці в італійській армії, особливий рід військ, елітні високомобільні піхотні частини
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  3. Le Operazioni Navali nel Mediterraneo. Архів оригіналу за 18 липня 2003. Процитовано 8 жовтня 2014.
  4. LaStoria
  5. STRAGI E BOMBARDAMENTI AMERICANI SULLA POPOLAZIONE CIVILE NELLA SICILIA DEL 1943. — ArruotaLibera

Посилання

Література

  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. IV: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 10 giugno 1940 al 31 marzo 1941, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1959.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre alla fine del conflitto, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1971.
  • Pier Paolo Bergamini, Le forze navali da battaglia e l'armistizio in supplemento «Rivista Marittima», nº 1, gennaio 2002. ISSN 0035-6984.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. V: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 1º aprile 1941 all'8 settembre 1943, Roma, USMM, 1960.
  • Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella Seconda guerra mondiale, Milano, Mondadori, 1987.
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Giorgio Giorgerini, La battaglia dei convogli in Mediterraneo, Milano, Mursia, 1977.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.