Cleonis

Зовнішній вигляд

Жуки середніх розмірів: 5,8−16 мм у довжину. Основні ознаки[1]:

  • головотрубка посередині з двома кілями, між якими є боріздка, а також вона облямована бічними кілями
  • 1-й членик джгутика вусиків не довший за 2-й
  • задній край передньоспинки посередині кутоподібно витягнутий, позаду очей є лопаті, передньоспинка вкрита чорними зернятками
  • надкрила із добре вираженими плечима, від плечей не розширені дозаду, паралельно бічні, в основній своїй половині теж вкриті чорними зернятами
  • лапки знизу вкриті суцільними губчастими підошвами, 1-й і 2-й членики не видовжені, кігтики зрослися біля основи

Докладний опис морфології Cleonis дивись[2]

Спосіб життя

Він є типовим для Cleonini і досить докладно вивчений для одного виду цього роду — Cleonis pigra. Життєвий цикл цього виду пов'язаний із будяками та спорідненими їм рослинами родини айстрових. Личинка розвивається й заляльковується у кореневій шийці чи у корені.

Географічне поширення

Ареал трьох видів цього роду обмежений Палеарктикою, ще один палеарктичний вид мимоволі завезений людиною до Північної Америки[3]. Цей же вид —Сleonis pigra мешкає по всій території України[4].

Класифікація

Описано 5 видів роду Сleonis, один з яких має два підвиди[5]:

  • Cleonis freyi Zumpt, 1936 — Китай
  • Cleonis japonica japonica Faust, 1904 — Китай, Східний Сибір, Далекий Схід, Японія, Південна й Північна Корея
  • Cleonis japonica hasujizo Kôno, 1929 — Курильські острови, острів Хоккайдо (Японія)
  • Cleonis pigra Scopoli, 1763 — практично вся Палеарктика, є також в Північній Америці
  • Cleonis neglecta Ter-Minasian & Egorov, 1981 — Далекий Схід
  • Cleonis sardoa Chevrolat, 1869 — острів Сардинія (Італія)

Практичне значення

Примітки
  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 73-74
  2. Anderson R.S. Systematics, phylogeny and biogeography of New World weevils traditionally of the tribe Cleonini (Coleoptera: Curcilonidae; Cleoninae) //Quaestiones Entomologicae, 1988, 23 (4) p. 450–451
  3. Воловник С. В. Влияние хозяйственной деятельности на жуков-долгоносиков подсемейства Cleoninae (Coleoptera, Curculionidae) // Вестник зоологии, 1984. № 4, с. 46-49.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf17.htm
  4. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptеra, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
  5. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 437. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.