Giuseppe Garibaldi (C 551)
«Джузеппе Гарібальді» (італ. Giuseppe Garibaldi (C 551)) — легкий авіаносець і колишній флагман італійських військово-морських сил (до вступу на службу авіаносця «Кавур»). Бортовий номер: 551. Це перший італійський авіаносець, названий на честь революціонера і діяча національно-визвольного руху XIX століття Джузеппе Гарібальді.
| «Джузеппе Гарібальді» | ||
|---|---|---|
_underway_in_the_Atlantic_Ocean.jpg.webp) | ||
| Giuseppe Garibaldi (551) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | авіаносець | |
| Держава прапора |  Італія | |
| Належність | Італійські ВМС | |
| Корабельня | Fincantieri | |
| Закладено | 26 березня 1981 | |
| Спущено на воду | 4 червня 1983 | |
| Введено в експлуатацію | 30 вересня 1985 | |
| Статус | на службі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 10 100 тонн (стандартна) 13 850 тонн (повна) | |
| Довжина | 180 м | |
| Ширина | 30 м | |
| Осадка | 6,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 газотурбінні двигуни General Electric/Avio LM2500 загальної потужності 60,4 МВт | |
| Швидкість | 30 вузлів (56 км/год) | |
| Автономність плавання | 7 000 миль (13.000 км) на 20 вузлах | |
| Екіпаж | 550 моряків 230 льотчиків і авіатехніків 45 штабних офіцерів і офіцерів зв'язку | |
| Озброєння | ||
| Ракетне озброєння | ПУ 2×8 протиповітряних ракет Aspide RIM-7 2×1 протикорабельних ракет Otomat Mk 2 Block IV (Teseo Mk 2) (демонтовані 2003 року) | |
| Зенітне озброєння | 3х2 40 мм Breda Dardo | |
| Авіація | 16-18 літальних апаратів (літаків McDonnell Douglas AV-8B Harrier II, вертольотів AgustaWestland AW101 або SH-3D) | |
Корабель здатен нести до 18 літальних апаратів (бойових літаків McDonnell Douglas AV-8B Harrier II, вертольотів AgustaWestland AW101 або SH-3D, обладнаний сучасною електронікою керування боєм і озброєний зенітними ракетами «Аспід».
Будівництво
На початку 1970-х морське відомство Італії почало розробку програми будівництва корабля, що мав замінити два однотипні крейсери-вертольотоносці «Андреа Доріа» і «Кайо Дуіліо». На відміну від вертольотоносців, майбутній корабель мав бути здатним не тільки вести протичовнову боротьбу, але і грати роль флагмана оперативного з’єднання. В результаті наприкінці 1977 року було розроблено, а на початку 1978 затверджено проект легкого авіаносця з льотною палубою на всю довжину корпуса.
Корабель було закладено 26 березня 1981. За два роки, 4 червня 1983, його було спущено на воду, а 30 вересня 1985 авіаносець почав службу в ВМС Італії. Через законодавство, що існувало на той час, італійському флоту заборонялося мати власні літаки, тому спочатку на авіаносці базувалися тільки вертольоти ASH-3D (ліцензійний варіант Sikorsky S-61). 1989 року в законодавство було внесено зміни, і на кораблі з’явилися штурмовики вертикального злету та посадки Макдоннел Дуглас AV-8B «Харійєр» II.
Озброєння
Кількість і тип літальних апаратів, що базуються на кораблі, може змінюватися залежно від конкретного бойового завдання. Загалом авіаносець розрахований на 16 штурмовиків AV-8B «Харійєр» II або 18 вертольотів SH-3D/HH-3F і EH-101/AW-101, або комбінацію одних й інших.
Протиповітряне озброєння включає обладнання для розвідки (радари Selex Sistemi Integrati SPS-774, Selex MM/SPS-768, Raytheon AN/SPS-52C дальністю дії 150–400 км) і ведення радіоелектронної боротьби (Elettronica Nettuno SLQ-732), а також комплекси протиповітряної оборони (зокрема, зенітні ракети Aspide RIM-7).
Для пошуку підводних човнів у носовій підводній частині встановлено сонар Raytheon DE 1160 LF.
Ангар площею 1620 м² (108 x 15 x 6 м) з двома вогнестійкими перегородками розділено на три приміщення загальної місткості 12 літальних апаратів. На палубу ведуть два ліфти (18 x 10 м), кожний вантажопідйомністю до 18 т.
Служба
«Джузеппе Гарібальді» брав участь у військових операціях проти Югославії (травень-червень 1999), Афганістану (грудень 2001 — березень 2002) і Лівії (березень 2011).
Див. також
Посилання
- «Джузеппе Гарібальді» на офіційному сайті Італійських ВМС(італ.)
- «Джузеппе Гарібальді» на Digilander.libero.it(англ.)
- «Джузеппе Гарібальді» на Naval-Technology.com(англ.)