HAARP

HAARP (англ. High Frequency Active Auroral Research Program — програма високочастотних активних авроральних досліджень) — науково-дослідний проєкт США з вивчення полярних сяйв (авроральних явищ). Проєкт запущений навесні 1997 року, в Гаконі, штат Аляска.

Вигляд HAARP з повітря у напрямку на вулкан Санфорд, Аляска
Антени HAARP
Пристрої науково-дослідного проєкту HAARP
Антени науково-дослідного проєкту HAARP, що працюють на частоті 30 МГц

Метою проєкту, за словами його творців, є порозуміння, моделювання і контроль за процесами в іоносфері, які можуть вплинути на роботу систем зв'язку та електронного спостереження. Проєкт розглядає вплив дій різних електронних пристроїв на динамічні процеси в іоносфері. Він фігурує в численних теоріях змови, в тому числі стверджують, що HAARP є начебто геофізичною чи кліматичною зброєю.

Структура

До складу HAARP входять антени, радар некогерентного випромінювання з антеною двадцятиметрового діаметра, лазерні локатори, магнітометри, комп'ютери для оброблення сигналів і управління антенним полем (активна фазована решітка). Живить увесь комплекс потужна газова електростанція і шість дизель-генераторів. Розгортанням комплексу та дослідженнями на ньому займається «лабораторія Філіпс», розташована на базі ВПС США в Кертленді, штат Нью-Мексико. Їй підпорядковані лабораторії астрофізики, геофізики і засобів ураження Центру космічних технологій Військово-Повітряних Сил США. З 2000 року до складу входить крейсер «Вісконсин», на якому встановлено відповідне обладнання.

Основний дослідницький центр HAARP розташований неподалік від міста Гакон на Алясці. Проєкт включає в себе ряд дрібніших центрів: Platteville в штаті Колорадо Фербенкс, на Алясці, і обсерваторію Аресібо в Пуерто-Рико.

У 2005 ученими, що працюють на HAARP, опубліковано інформацію про створення штучного сяйва.

Подібні установки

Існують аналогічні установки HAARP, наприклад:

Теорії змови

HAARP є предметом численних теорій змови, які трактують проєкт як:

Деякі з цих теорій змови побудовано за аналогією з системою Echelon, яка в кінцевому рахунку виявилася установкою прослуховування.[2]

Див. також

Примітки

  1. Радіоастрономічний комплекс УРАН-2. Архів оригіналу за 3 лютий 2012. Процитовано 20 липень 2012.
  2. Jerry E. Smith, Haarp. Broń ostateczna. Wyd. AMBER, Warszawa 2004. Seria Księgi tajemnic. ISBN 83-241-1645-1.

Посилання

Джерела

  • Ковтуненко О.П., Богучарський В.В., Слюсар В.І., Федоров П.М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). - Полтава: ПВІЗ. - 2006. - 248 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.