I mali del secolo

Платівка «I mali del secolo», випущена 5 травня 1972 року, стала дуже важливою у творчості Адріано Челентано — всі пісні альбому, за винятком першої («Ready Teddy»), були написані ним самим.[1]

До альбому увійшли 8 треків, які містили нові пісні, в жанрах поп, рок-н-рол, шансон і рок.[2] Платівка вийшла накладом 1.100.000 копій і посіла 4 позицію у чарті Італії 1972 року.[3][4]

У записі альбому взяли участь двоє музикантів з неапольського гурту «Il Balletto di Bronzo» — Джанні Леоне (клавішні) та Джанкарло Стінга (ударні) і співачка Джуні Руссо. Аранжування створили Нандо Де Лука та Натале Массара.[5] Продюсером альбому став близький друг співака Мікі Дель Прете.[5]

Перший трек альбому є кавер-версією англійською мовою американського всесвітньо відомого хіта «Ready Teddy» (1956), написаного Робертом Блеквелом і Джоном Мараскалько, ця пісня входила до репертуару Літла Річарда.[2] Виконанням пісні «Ready Teady» Челентано висловлював свою прихильність до рок-н-ролу.[1] Цю пісню Челентано раніше виконував у фільмі Федеріко Фелліні «Солодке життя» (1960).[6] Надалі вона неодноразово виконувалася Челентано на різних телепередачах.

У більшості пісень альбому співак озвучив гострі соціальні проблеми, які можна назвати «бідами століття» (що послужило назвою платівки) — корупцію, спекуляцію, наркотики, забруднення навколишнього середовища, критикувалася урбанізація населення й інше.[1][7] Пісня «La siringhetta» («Шприц») присвячена проблемам наркоманії, а «L'ultimo degli uccelli» («Останній з птахів») — проти вбивства птахів і тварин.[7] До платівки увійшла композиція «La ballata di Pinocchio», присвячена персонажу популярної італійської казки Піноккіо, яка також вийшла окремою платівкою як сингл.[7][8] Найуспішнішою піснею альбому стала «Un albero di trenta piani» («Тридцятиповерхове дерево»), яка посіла 5 позицію у італійському чарті.[9] У пісні критикувалося будівництво хмарочосів — як приклад подавалася будівля у 30 поверхів «Pirelli» у Мілані (на обкладинці платівки Адріано зображувався на тлі цієї споруди).[1][10] Також було випущено іспаномовну версію цієї пісні під назвою «Un arbòl de 30 pisos», яка стала дуже популярною у країнах Латинської Америки та в Іспанії.[10]

У тексті пісні «Disse» піднімається релігійна тема — Челентано звертається від імені Бога до людей, також вона виконувалась співаком наживо у 1997 році на 23-му Євхаристичному конгресі у Болоньї, католицького церковно-духовного зібрання, в присутності Івана Павла II.[11][7]

Перший куплет останньої композиції платівки — «Quel signore del piano di sopra» виконувався вигаданою мовою співака — «челентанескою», а другий — італійською. Тривалість кожної частини твору 2:39 хвилини, в його створенні, окрім Челентано, взяли участь Лучано Беретта і Мікі Дель Прете.[2] Того ж року вийшла ще одна пісня Челентано — «Prisencolinensinainciusol», яка також виконувалася «челентанескою».[7]

Обкладинка альбому зображувала чорно-білу фотографію Адріано Челентано в навушниках, що сидить в центрі мініатюрного мегаполісу. На тлі — бліде сонце і чорне небо.[7] Спочатку альбом випускався на LP-платівках в Італії, Німеччині і Туреччині. З 1987 року почали виходити перевидання альбому на CD.[2] Всього чотири пісні з альбому випускалися як сингли на LP: «La Ballata Di Pinocchio» — в Італії та Іспанії, «Un Albero Di 30 Piani» і «Forse Eri Meglio Di Lei» — на одній платівці в Італії, Австрії, Німеччині, Югославії та Іспанії (разом з «Reddy Teddy» на другій стороні).[12]

LP

Сторона «A»

Сторона «Б»

• Адріано Челентано — вокал; текст і музика;
• Джанні Леоне — клавішні;
• Джанкарло Стінга — ударні;
• Нандо Де Лука, Натале Массара — аранжування;
• Мікі Дель Прете — продюсер.

• Офіційний сайт Адріано Челентано Clancelentano.it(італ.)
• Альбом «I mali del secolo» на сайті Discogs.com(англ.)
• Альбом «I mali del secolo» на сайті Allmusic.com(англ.)