Ibn Battuta

Судно спорудили на замовлення відомої бельгійської компанії Jan De Nul на хорватській верфі Uljanik Brodogradiliste у Пулі. Земснаряд назвали на честь відомого середньовічного арабського мандрівника Ібн Батути. Він став першим у серії з чотирьох суден, до яких також відносяться «Zheng He», «Fernão de Magalhães» та «Niccolò Machiavelli».

Силова установка, яка має загальну потужність 23,5 МВт, включає три головні двигуни MAN B&W 6L48/60B по 7,2  МВт, котрі приводять у дію генератори потужністю по 6,2 МВт.

Пересування до місця виконання робіт здійснюється зі швидкістю до 13 вузлів, що забезпечується приводом із двох моторів по 3,5 МВт (судно відноситься до дизель-електроходів).

Земснаряд призначений для робіт на глибинах до 35 метрів. Привід його фрези має потужність 7 МВт, а для видалення розрихленого нею ґрунту використовується занурений насос потужністю 4,5 МВт та два розміщені на борту два насоси по 5 МВт.

На борту забезпечується проживання 46 осіб.[1][2][3][4][5][6][7]

Невдовзі після спорудження, влітку 2010-го, судно розпочало виконання завдання у Аргентині на каналі Emilio Mitre, який забезпечує прохід в естуарій Ла-Плата. Власник земснаряду Jan De Nul з 1995 року має підряд на обслуговування судового ходу по одній з найважливіших трас Південної Америки — через естуарій та далі по річці Парані. Тут постійно працюють землесосні судна компанії, а раз на кілька років залучають фрезерний земснаряд для розчистки зазначеного вище каналу.[8]

В 2011-му Ibn Battuta виконав завдання на протилежній стороні Атлантики, у ангольському порту Амбріз (сотня кілометрів на північ від столиці країни Луанди).[9] А на початку березня 2011-го судно прибуло до В'єтнаму, де в північно-центральній провінції Хатінь у індустріальній зоні Вунг-Анг планувалось спорудження металургійного комбінату компанії Formosa Ha Tinh Steel Corporation, яка належить Formosa Plastics Group (має різнобічні інтереси — зокрема, споруджує у США нову установку парового крекінгу в Пойнт-Комфорт). Контракт одразу розраховували не менше ніж на два роки, оскільки запланований для обслуговування комплексу глибоководний порт лише у першій фазі мав 11 причалів, більшість з яких була здатна приймати судна дедвейтом до 50 тисяч тонн. Через порт повинні передусім здійснюватись вивіз металопродукції та імпорт вугілля (як коксівного, так і енергетичного, призначеного для спорудженої одночасно з комбінатом теплової електростанції потужністю 2,15 ГВт).[10][11][12] Можливо відзначити, що для цього проекту також задіяли цілий ряд інших земснарядів компанії Jan De Nul, включаючи однотипний фрезерний Zheng He, а також землесосні Leiv Eiriksson, Cristobal Colon, Vasco Da Gama, Juan Sebastian De Elcano, Vitus Bering.

У 2015 році судно задіяли у значно відомішому проекті — спорудженні другого Суецького каналу. Тут працювало більше двох десятків земснарядів, в тому числі сім фрезерних (включаючи два однотипні «Zheng He» та «Fernão de Magalhães»). В один із днів «Ibn Battuta» зумів вибрати рекордний на цьому будівництві об'єм — 230 тис. м³ (щоправда, у легких ґрунтах) і він же перший досяг на своїй ділянці проектної глибини у 24 метри.[13][14]

Після єгипетського проекту восени 2015-го судно пройшло ремонт з елементами модернізації на катарській верфі Nakilat-Keppel Offshore & Marine[15] (N-KOM, розташована у тій же індустріальній зоні, що і найбільший в світі завод з виробництва зрідженого газу Рас-Лаффан ЗПГ).

У січні 2016 року «Ibn Battuta» прибув у Гвінейську затоку, де взявся за другий етап робіт над ганським глибоководним портом Такораді. Він продовжив роботу, почату раніше ще одним однотипним земснарядом «Niccolò Machiavelli», збільшивши глибини з 14 до 16 метрів.[16]

Влітку того ж року «Ibn Battuta» перейшов на східне узбережжя затоки, до порту Пуент-Нуар (Республіка Конго). Тут належало провести очистку акваторії площею 40 гектарів.[17]

В 2017-му земснаряд виконував роботи в Карибському морі поблизу ямайської столиці Кінгстону. За рік до того завершили розширення Панамського каналу і тепер оператор кінгстонського порту вирішив провести модернізацію з можливістю обслуговування контейнеровозів класу Нью-Панамакс.[18]

Осінню 2018-го «Ibn Battuta» повинен розпочати роботи з поглиблення зовнішнього та внутрішнього підхідних каналів і внутрішньої акваторії аргентинського порту Quequén (чотири сотні кілометрів південніше від Буенос-Айресу), де планується приймати судна осадкою до 14 метрів. В парі з «Ibn Battuta» працюватиме землесосний снаряд «Vitus Bering», який вибиратиме розрихлений фрезою попереднього судна ґрунт. Проект розрахований на чотири місяці.[19]