Leucochromus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають досить крупні розміри, довжина їх тіла сягає 16-23 мм. Основні ознаки[1]:

  • головотрубка від лоба слабо розширена до вершини, із серединним та бічними кілями, досить глибокими борозенками обабіч серединного кіля;
  • 1-й членик джгутика вусиків трохи коротший за другий;
  • передньоспинка із тонкою повздовжною борозенкою посередині;
  • надкрила біля основи ширші за передньоспинку, з округленими плечима, зрослися по шву, крила рудиментарні;
  • 1-й та 2-й членики задніх лапок видовжені та загострені на вершинах; лапки знизу вкриті рудиментами губчастих підошов, кігтики біля своєї основи вільно розходяться (не зрослися);
  • черевце з чорними широкими поперековими плямами;
  • візерунок верхної частини тіла утворений товстими білими лусочками на чорному тлі, які розташовані у вигляді білих повздовжних смуг та плям[2].

Фотографію виду цього роду дивись [3].

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini. Мешканці пустель, найчастіше зустрічаються на саксаулі[1].

Географічне поширення

Ареал роду обмежений Казахстаном та Середньою Азією[4].

Класифікація

У цьому роді описано один вид[4]:

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 41-43
  2. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/cleonini.htm
  3. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/ustyurt1.htm
  4. Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 445. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.