Liocleonus

Жуки цього роду мають середні та досить крупні розміри, довжина їх тіла сягає 12-21  мм. Основні ознаки[1]:

• головотрубка паралельнобічна, із широкою та глибокорю борозною посередині;
• очі вузькі;
• 1-й  членик джгутика вусиків довший за 2-й;
• передньоспинка із трьома повздовжними борозенками, в середній з яких невеличкий кіль;
• передньоспинка кутовидна посередині заднього краю, з серединною ямкою поблизу заднього краю;
• надкрила паралельнобічні, біля основи не ширші за передньоспинку, їх довжина більше, ніж вдвічі, перевищує ширину на рівні плечей;
• 1-й членик задніх лапок довший за 2-й, 2-й не довший за дволопатевий 3-й  лапки знизу вкриті губчастими підошвами;
• верх тіла у чорно-білих смужках та плямах;
• нижняя частина тіла і ноги густо вкриті світлими лусочками, черевце без голих чорних плям.

Вивчений для пустельного виду Liocleonus clathratus[1]. Його активні імаго з'являються у другій половині весни і живляться листям та молодими пагонами тамариксу, паруються і відкладають на кореневу шийку та корені яйця. Личинка живе у рослинних тканинах, які утворюють навколо неї гал розміром 2-3  см. Восени вона заляльковується, жук нового покоління вигризає отвір і виходить назовні.

Ареал роду охоплює південь Палеарктики: від Алжиру до Китаю, окремі знахідки на Північному Кавказі, в Закавказзі, у тропічній Азїі[2].

У цьому роді описано два види[2]:

• Liocleonus clathratus (Olivier, 1807)
• Liocleonus umbrosus Chevrolat, 1873  — Іран, Пакистан, тропічна Азія

Liocleonus clathratus шкодить тамариксу у піскозакріплювальних та декоративних насадженнях[1].