Lixopachys

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають крупні розміри, довжина їх тіла сягає 20-25  мм. Основні ознаки[1] [2] [3]:

  • на головотрубці та передньоспинці серединний кіль ледь помітний;
  • передньоспинка вкрита густими дрібними зернятками, основа її кутовидно витягнута посередині заднього краю, сама передньоспинка від середини досить різко звужена до переду, посередині вона ширша за надкрилля;
  • джутик вусиків товстий;
  • надкрилля не мають широкої білої смуги вздовж зовнішнього краю, вершина кожного загострена окремо;
  • тіло щільно вкрите видовженими лусочками і має світло-брунатний колір;
  • 2-й членик лапок поперечний, 3-й різко дволопатевий, кігтики довгі і зрослися.

Фотографії жуків цього роду див. на [3].

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini. Жуків знаходили на зіллі колючій (родина капустяні) >[3].

Географічне поширення

Ареал роду обмежений Північною Африкою та Близьким Сходом (див. нижче)[4].

Класифікація

У цьому роді описано один вид[4]:

  • Lixorpachys luxerii (Chevrolat. 1873) — Марокко, Лівія, Туніс, Єгипет, Сирія

Примітки

  1. Käfer Europas.http://www.coleo-net.de/coleo/texte/lixus.htm
  2. Арзанов Ю. Г. Классификация и филогения жуков-долгоносиков трибы Cleonini sensu lato (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae): Автореферат диссертации… доктора биол. наук — СПб, 2010. — 41 с. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/arzanov_d.pdf
  3. http://jcringenbach.free.fr/website/beetles/curculionidea/Lixopachys_luxeri.htm
  4. Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700  pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.