Mammillaria vetula

Mammillaria vetula (укр. Мамілярія стара, мамілярія ветула)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

?
Mammillaria vetula
Мамілярія стара

Ілюстрація Mammillaria vetula у книзі Карла Шумана & Роберта Гюрке «Blühende Kakteen (Iconographia cactacearum) im Auftrage der Deutschen Kakteen-Geselllschaft», 1904 рік
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид: Мамілярія стара
Біноміальна назва
Mammillaria vetula
Mart., 1832
Підвиди

Mammillaria vetula subsp. vetula
Mammillaria vetula subsp. gracilis

Синоніми
Mammillaria gracilis Pfeiffer, 1838
Chilita vetula (Mart.) Orcutt, 1926
Mammillaria magneticola J.Meyran, 1961
Mammillaria kuentziana P.Fearn & B.Fearn, 1963
Посилання
Вікісховище: Mammillaria vetula
Віківиди: Mammillaria vetula
EOL: 5180741
IPNI: 151836-2
ITIS: 907552
МСОП: 152362/121533115
NCBI: 278587
The Plant List: tro-5100045

Історія
Mammillaria vetula у муніципалітеті Яйса, Канарські острови, Іспанія

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Карлом Фрідріхом Філіппом фон Марціусом (нім. Carl Friedrich Philipp von Martius, 1794—1868) у 1832 році у виданні нім. «Novorum Actorum Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Germanicae Naturae Curiosorum»[2].

Етимологія

Видова назва походить від лат. vetulus — «старий».

Ареал і екологія

Mammillaria vetula є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Ідальго, Гуанахуато і Керетаро. Рослини зростають на висоті від 1600 до 3350 метрів над рівнем моря у соснових лісах.

Морфологічний опис
Орган Опис
Рослиниохоче групуються і формують пагорби з плоскою верхівкою.
Коріння
Стеблокулясте до циліндричного, до 10 см в діаметрі.
Епідермісглянцево-синьо-зелений.
Мамілитверді до трохи м'яких, тупо-конічні, основа чотиристороння, без молочного соку.
Ареоли
Аксилитрохи вкриті пухом або голі.
Центральні колючки1-2, іноді відсутні, червонувато-коричневі, прямі, тверді, голкоподібні, до 10 мм завдовжки.
Радіальні колючкиспочатку 11-25, пізніше близько 50, або тільки 11-16, білі, тонкі, прямі, голкоподібні, завдовжки 3-10 мм.
Квітижовто-лимонні, до 17 мм завдовжки.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плодивід білуватих до зелених.
Насіннячорне.

Різновиди
Mammillaria vetula subsp. gracilis

Визнано два різновиди Mammillaria vetula номінаційний підвид — Mammillaria vetula subsp. vetula і підвид gracilis — Mammillaria vetula subsp. gracilis (Pfeiffer 1838) D.R.Hunt 1997.

Mammillaria vetula subsp. vetula
  • Центральних колючок — типово 1-2.
  • Радіальних колючок — мінімально 25.
  • Квіти — до 15 мм або більше завдовжки.
  • Ареал зростання — зустрічається на високих пагорбах Ідальго, Гуанахуато і Керетаро.

Mammillaria vetula subsp. gracilis
  • Центральних колючок — часто відсутні.
  • Радіальних колючок — тільки 11-16.
  • Квіти — до 12 мм завдовжки.
  • Ареал зростання — Ідальго і Керетаро.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria vetula входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Наразі немає серйозних загроз для цього виду, проте деякі субпопуляції страждають від вирубки соснових лісів і зміни в землекористуванні.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Використання і торгівля

Цей кактус вирощується як декоративна рослина. Деякі форми дуже поширені в культурі.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Novorum Actorum Academiae Caesareae Leopoldino-Carolinae Germanicae Naturae Curiosorum 16(1): 338, pl. 24. 1832.
  3. Mammillaria vetula. CITES. (англ.)

Література
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
  • Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
  • Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
  • David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
  • John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
  • Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
  • Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
  • Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.