Monolophus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла коливається в межах 7.5-9  мм. Основні ознаки[1]:

  • головотрубка ледь розширена біля вершиниб із тонким невисоким кілем посередині;
  • 1-й членик джгутика вусиків довший за 2-й;
  • передньоспинка із трикутно витягнутою до щитка основою;
  • надкрилля найширші біля середини, з тонкими поздовжніми рядами крапочок, опуклими проміжками між ними, блискучі, із штрихоподібними косими чорними плямами та поперечними зморшками;
  • кігтики зрослися.

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini. Єдиний вид, відомий у цьому роді, знайдений під кущем полину[1].

Географічне поширення

Ареал роду тяжіє до східної частини півдня Палеарктики (див. нижче)[2].

Класифікація

У цьому роді описаний один вид[2]:

  • Monolophus praeditus (Faust, 1904) — Іран, Киргизстан, Казахстан, Монголія

Примітки
  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 59-60
  2. Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p.448 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700  pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.