Narcine brasiliensis

Narcine brasiliensis — вид скатів роду Narcine родини Narcinidae ряду електричних скатів. Це хрящові риби, які ведуть донний спосіб життя, з крупними, сплощеними грудними та черевними плавцями у формі диску, вираженим хвостом і двома спинними плавцями. Вони здатні генерувати електричний струм. Мешкають у південно-західній частині Атлантичного океану на глибині до 43 м. Максимальна зареєстрована довжина 54 см[1][2].

?
Narcine brasiliensis

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Черепні (Craniata)
Ряд: Електричні скати (Torpediniformes)
Родина: Narcinidae
Рід: Narcine
Вид: Narcine brasiliensis
Narcine brasiliensis
(Olfers, 1831)
Посилання
Вікісховище: Narcine brasiliensis
Віківиди: Narcine brasiliensis
Fossilworks: 154660

Таксономія

Вперше вид було науково описано в 1831 році[3]. Згідно з проведеною систематичною ревізією з широко розповсюдженого виду Narcine brasiliensis було виділено підвиди Narcine bancroftii, який мешкає біля узбережжя Північної Кароліни, США, в деяких частинах Мексиканської затоки, в Карибському морі, на Великих і Малих Антильських островах і біля північного узбережжя Південної Америки, і Narcine brasiliensis, який є ендеміком південно-західної Атлантики (Бразилія, Уругвай та Аргентина)[4].

Розповсюдження

Narcine brasiliensis мешкають в західній частині Атлантичного океану південно-західної Атлантики (Бразилія, Уругвай та Аргентина). Ці скати зустрічаються на мілководді на глибині до 43 м[5], інколи біля коралових рифів[6], вони надають перевагу піщаному або мулистому дну[2].

Опис

У цих скатів овальні та заокруглені грудні та черевні диски та короткий хвіст. Є два спинні плавці. Біля основи грудних плавців перед очима крізь шкіру проглядають електричні парні органи у формі нирок, які тягнуться вздовж тіла до кінця диску[7]. Забарвлення дорсальної поверхні тіла блідого піщаного кольору. Спина вкрита темними плямами неправильної форми[8]. На спині є дві смужки. Рило темне[9].

Спосіб життя

Narcine brasiliensis є донними рибами, які ведуть нічний спосіб життя. У денний час переважно перебувають у нерухомому стані. Полюбляють теплі води. Раціон складається в основному з поліхетів і кільчастих червів. Крім того, вони поїдають молодих морських змій, актиній, невеликих костистих риб і ракоподібних. Ці скати закопуються в ґрунт так, що ззовні залишаються лише очі[6]. Narcine brasiliensis розмножуються яйцеживонародженням, ембріони вилуплюються з яєць в утробі матері. В посліді 4—15 новонароджених[8]. Вони здатні генерувати електричний струм силою 14—37 вольтів, який використовують для полювання та захисту. Завдяки щелепам, які сильно висуваються, вони здатні добувати жертву з ґрунту. Контакт цього ската зі шкірою людини може викликати сильний шок. Крім основного електричного органа у Narcine brasiliensis є білатеральний додатковий електричний орган[10], який, ймовірно, служить для соціальної комунікації[11].

Взаємодія з людиною

Ці скати не становлять інтересу для комерційного рибного промислу, однак, в Бразилії їх утримують в домашніх акваріумах[12]. Оскільки вони здатні завдати відчутного електричного удару, з ними необхідно поводитись обережно. Інколи вони попадаються як прилов при комерційному промислі креветок тралом. Даних для оцінки Міжнародним союзом охорони природи статусу збереженості виду недостатньо[1].

Примітки

  1. Narcine brasiliensis: інформація на сайті МСОП (англ.) 11 квітня 2014
  2. Claro, R. Características generales de la ictiofauna // Ecología de los peces marinos de Cuba.. — Instituto de Oceanología Academia de Ciencias de Cuba and Centro de Investigaciones de Quintana Roo., 1944. С. 55—70.
  3. Von Olfers, J.F.M. (1831) Die Gattung Torpedo in ihren naturhistorischen und antiquarischen Beziehungen erläutert. Berlin: 1-35, pl. 1-3.
  4. De Carvalho, M.R. 1999. A systematic revision of the electric ray genus Narcine Henle, 1834 (Chondrichthyes: Torpediniformes: Narcinidae), and the higher-level phylogenetic relationships of the orders of elasmobranch fishes (Chondrichthyes). The City University of New York, New York
  5. Uyeno, T., K. Matsuura and E. Fujii (eds.). Fishes trawled off Suriname and French Guiana. — Tokyo, Japan : Japan Marine Fishery Resource Research Center, 1983. — P. 519.
  6. Michael, S.W. Reef Sharks & Rays of the World. A guide to their identification, behavior, and ecology. — Monterey, California : Sea Challengers, 1993. — P. 107. — ISBN 0—930118—18—9.
  7. Compagno, L.J.V. and Last, P.R. Narcinidae. Numbfishes. p. 1433-1437. In: K.E. Carpenter and V.H. Niem (eds.) FAO identification guide for fishery purposes. The living marine resources of the Western Central Pacific. — Rome: : Food and Agricultural Organization, 1999.
  8. Smith, C.L. National Audubon Society field guide to tropical marine fishes of the Caribbean, the Gulf of Mexico, Florida, the Bahamas, and Bermuda. — New York : Alfred A. Knopf, Inc, 1997. — P. 720.
  9. Robins, C.R. and G.C. Ray. A field guide to Atlantic coast fishes of North America. — Boston, U.S.A : Houghton Mifflin Company, 1986. — P. 354.
  10. Møller, P.R. Electric fishes: history and behavior. — London, 1995. — P. 584.
  11. Bennett, M.V.L. Electroreception = In W.S. Hoar and D.J. Randall (eds.) Fish Physiology. Volume V:Sensory systems and electric organs. — New York. : Academic Press, 1971. — P. 493—574.
  12. Monteiro-Neto, C., F.E.A. Cunha, M.C. Nottingham, M.E. Araújo, I.L. Rosa and G.M.L. Barros, 2003. Analysis of the marine ornamental fish trade at Ceará State, northeast Brazil. — Biodivers. Т. 12. С. 1287—1295.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.