Nefis

До цього роду відносяться жуки із довжиною тіла 4,2-11,5 мм. Основні ознаки роду[1]:

• тіло вкрите воскоподібною речовиною від молочно-білого до сіруватого відтінків, а також волоскоподібним опушенням, нижня поверхня голови і тазики — розщепленими лусочками;
• головотрубка тонша за передні стегна, з паралельними боками, квадратна у поперечному перерізі, коротша за передньоспинку, трохи загнута донизу;
• очі овальні, трохи опуклі і звужені донизу,
• вусикові борозенки загнуті донизу, але не доходять до нижніх країв очей і не з'єднуються між собою в основі головотрубки;
• вусики 11-членикові, з видовжено-овальною трьох членистою булавою, яка має щетинки, що стирчать;
• передньоспинка звужена допереду, вкрита густими крапками, з лопатями за очима;
• надкрила ширші за основу передньоспинки, з майже паралельними боками і закругленою вершиною, повністю закривають останній, 8-й тергіт черевця;
• у самиць 8-й тергіт черевця трапецієподібний, із зрізаною вершиною та довгими щетинками по краях.

Аналогічний способу життя жуків роду Larinus. Життєвий цикл пов'язаний із рослинами з родини Айстрові: кузинією, будяком, блошницею. У їх суцвіттях-кошиках відкладаються яйця, а згодом розвиваються личинки й лялечки. Дорослі жуки живляться зеленими частинами цих самих рослин[1].

Ареал роду обмежений азійською частиною Палеартики — від Туреччини до півночі Китаю (див. нижче).

До цього роду відноситься 9 видів[1]:

• Nefis afghanicus (Ter-Minasian, 1987) — Афганістан
• Nefis attilai Gültekin, 2013 — Туреччина
• Nefis brevirostris (Hochhuth, 1851) — Закавказзя, Іран, Туреччина
• Nefis capiomonti (Faust, 1885) — Казахстан, Середня Азія
• Nefis kabakovi Gültekin, 2013 — Афганістан
• Nefis korotyaevi Gültekin, 2013 — Туреччина
• Nefis liliputanus (Faust, 1890) — Іран, Середня Азія, Китай
• Nefis ochroleucus (Capiomont, 1874) — Закавказзя, Туреччина, Іран, Середня Азія, Північний Китай
• Nefis pachyrrhinus (Petri, 1907) — Туркменістан