Oshkosh M-ATV

Oshkosh M-ATV — середній бойовий тактичний позадорожній панцирний автомобіль (англ. Mine Resistant Ambush Protected All-Terrian Vehicle (M-ATV)). На основі досвіду війни в Афганістані та війни в Іраку розроблений компанією Oshkosh Corporation згідно з програмою Міністерства оборони США із захистом класу MRAP (англ. Mine Resistant Ambush Protected) для заміни M1114 HMMWV.

M-ATV

Oshkosh M-ATV в Афганістані
Тип середній бойовий тактичний позадорожній броньований автомобіль
Схема: Класична:
відділення керування та бойове — всередині, моторне — спереду
Історія використання
На озброєнні 2009 
Оператори  США Польща ОАЕ Угорщина Румунія
Війни Війна в Афганістані (з 2001)Війна в Іраку
Історія виробництва
Розробник Oshkosh Corporation
Виробник  США, Oshkosh Defense
Вартість одиниці 470 000 USD (у 2009-му)
Виготовлення 2009 
Виготовлена
кількість
8 700
Характеристики
Вага 11,34
Довжина 6,27
Ширина 2,49
Висота 2,59
Обслуга 4 + 1 оператор зброї

Броня композитна броня із рівнем захисту MRAP
Головне
озброєння
40-мм гранатомет Mk 19
Другорядне
озброєння
7,62-мм M240 • 12,7-мм Browning M2
додатково: протитанкові ракети MILAN • BGM-71 TOW
Двигун дизель Caterpillar C7 7 200 см³
370
Трансмісія Allison 3500SP
Підвіска інтелектуальна незалежна
TAK-4i™
4х4
Швидкість шосе: 105 (65 миль/год)

Oshkosh M-ATV у Вікісховищі

Історія

Демонстрація можливостей Oshkosh M-ATV. 2009

В ході війни в Афганістані через широке використання замаскованих мін, засідок виникла потреба підвищення стійкості транспортних засобів до наземних мін, стрілецької зброї (7,62 мм), гранатометів, саморобних вибухових пристроїв. Oshkosh M-ATV був одним із 5 автомобілів, допущених до конкурсу у програмі MRAP, і який 30 червня 2009 став її переможцем завдяки найкращій живучості, наявним виробничим потужностям компанії і ціні, отримавши перше замовлення на 2244 машини.[1] У жовтні 2009 перші M-ATV надійшли на озброєння армії США. Згідно з угодою вартістю 2,760 млрд доларів до кінця 2010 компанія повинна була поставити 5219 машин вартістю близько 470 000 доларів. 2598 автомобілів призначались для армії США та 1565 для Корпусу морської піхоти США. Згідно з додатковими угодами на вересень 2010 виробили 8700 M-ATV. Згідно з останньою оборонною програмою армія США буде утримувати 5600 машин, над модернізацією мобільності, захисту яких працює компанія Oshkosh.

Конструкція

На чолі конвою

Перші автомобілі із захистом MRAP Cougar, MaxxPro мали великі габарити, що ускладнювало їх рух на гірських дорогах з ґрунтовим покриттям. Oshkosh M-ATV вагою 11 т розробили на шасі середньої вантажівки MTVR вагою 20 т із аналогічним захистом стандарту STANAG 4569 рівня 4a — вибух під колесом 10 кг ТНТ, але з більшою мобільністю.

На автомобілі M-ATV застосовано шасі захищеної від мін середньої вантажівки MTVR із інтелектуальною незалежною підвіскою TAK-4i™ власної розробки і виготовлення та броньований кузов, розроблений для компаній Northrop Grumman&Oshkosh Trucks[2] (у рамках програми JLTV) ізраїльською компанією Plasan, яка функціонує у США. V-подібне днище корпусу захищає екіпаж від вибухів. Навіть із 2 пробитими колесами M-ATV здатен проїхати 50 км із швидкістю 50 км/год. З пробитою системою охолодження двигуна, гідравлічною системою, витіканням моторної оливи здатен проїхати, принаймні, 1 км. На змінній турелі у даху можна встановлювати 7,62-мм кулемет M240, 40-мм гранатомет Mk 19, 12,7-мм кулемет Browning M2, протитанкові керовані ракети MILAN або BGM-71 TOW. Управління зброєю може вестись дистанційно за допомогою системи CROWS. Крім того, M-ATV обладнано системою вентиляції, кондиціювання, антиблокувальною системою гальм, контролем тяги і квадроциклом у задній частині кузова.

У 2013-у було оголошено про інтегрування Oshkosh M-ATV до системи TerraMax задля створення наземної безпілотної системи транспортних засобів, здатних самостійно проходити по заданому маршруту.

Експорт

Замінована дорога. 2010

У ході операції в Афганістані Oshkosh M-ATV були надані контингентам країн-учасників: Хорватії 161[3] (квітень 2014), Угорщині, Польщі, Румунії, 750 Об'єднаним Арабським Еміратам (липень 2012), Саудівській Аравії (вересень 2013).

Примітки

Див. також

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.