P-кельтські та Q-кельтські мови
P-кельтські та Q-кельтські мови — одна з класифікацій кельтських мов, яка виходить з поділу цих мов на окремі групи залежно від розвитку у них пракельтського приголосного звука *kw, який був ще успадкований з праіндоєвропейського стану. Використовується певним чином для пояснення шляхів формування сучасних кельтських мов.
Характеристика
Відмінності між P- та Q-кельтськими мовами полягають у розвитку пракельтської фонеми *kw, яка перетворилася у *p в P-кельтських мовах (бритські мови, галльська мова та ін.) і в *k у Q-кельтських мовах (гойдельські мови та в наш час[коли?] мертві іспано-кельтські мови). Наприклад, слово голова звучить як pen у бритських мовах, але як ceann в гойдельських; слово син звучить як mab (раніше map) у бритських, проте як mac у гойдельських (maqq в огамічних написах архаїчною ірландською мовою).
Конкуруючою гіпотезою є поділ кельтських мов на континентальні та острівні).
Класифікація
P-кельтські мови
- Галльська гілка
- Галльська мова
- Лепонтійська мова
- Норикська мова
- Галатська мова
- Бритські мови (Британська мова)
- Піктська мова (або кельто-піктська мова)
- Західна бритська мова
- Південно-західна бритська мова
Q-кельтські мови
- Гойдельські мови
- Архаїчна ірландська мова
- Кельтські мови Іберії (іспано-кельтські мови)
- Кельтіберська мова
- Галлекська мова (північно-західна іспанська кельтська мова)
Джерела
- Lockwood, William Burley (1972). A panorama of Indo-European languages. Hutchinson university library 173. Hutchinson. с. 74–80. ISBN 0091110203.