PTMA

PTMA
Наявні структури
PDB	Пошук для людей: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	2L9I, 2MNQ
Ідентифікатори
Символи	PTMA, prothymosin, alpha, TMSA, prothymosin alpha
Зовнішні ІД	OMIM: 188390 HomoloGene: 136511 GeneCards: PTMA
Онтологія гена
Молекулярна функція	• GO:0001948 protein binding; • histone binding;
Клітинна компонента	• Нуклеоплазма; • гіалоплазма; • клітинне ядро;
Біологічний процес	• transcription, DNA-templated; • histone exchange; • negative regulation of apoptotic process;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	5757
	н/д
	ENSG00000187514
	н/д
	P06454
	н/д
	NM_001099285; NM_002823
	н/д
	NP_001092755; NP_002814
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

PTMA (англ. Prothymosin, alpha) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми. [2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 111 амінокислот, а молекулярна маса — 12 203[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MSDAAVDTSS	EITTKDLKEK	KEVVEEAENG	RDAPANGNAE	NEENGEQEAD
NEVDEEEEEG	GEEEEEEEEG	DGEEEDGDED	EEAESATGKR	AAEDDEDDDV
DTKKQKTDED	D

A: Аланін

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

G: Гліцин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як ацетиляція, альтернативний сплайсинг. Локалізований у ядрі.

Література

Eschenfeldt W.H., Berger S.L. (1986). The human prothymosin alpha gene is polymorphic and induced upon growth stimulation: evidence using a cloned cDNA.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 9403 — 9407. PubMed DOI:10.1073/pnas.83.24.9403
Goodall G.J., Dominguez F., Horecker B.L. (1986). Molecular cloning of cDNA for human prothymosin alpha.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 8926 — 8928. PubMed DOI:10.1073/pnas.83.23.8926
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Elizondo-Riojas M.A., Chamow S.M., Tuthill C.W., Gorenstein D.G., Volk D.E. (2011). NMR structure of human thymosin alpha-1.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 416: 356 — 361. PubMed DOI:10.1016/j.bbrc.2011.11.041
Eschenfeldt W.H., Manrow R.E., Krug M.S., Berger S.L. (1989). Isolation and partial sequencing of the human prothymosin alpha gene family. Evidence against export of the gene products.. J. Biol. Chem. 264: 7546 — 7555. PubMed

Примітки

Human PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9623 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.
UniProt, P06454 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.

Див. також

Хромосома 2

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9623 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.

[UniProt-3] UniProt, P06454 (англ.). Процитовано 28 серпня 2017.