Quercus turbinella

Досягає 4 метрів заввишки, але найчастіше це кущистий, звивистий дуб; його численні підземні пагони простягаються на 500 м навколо головного кореня. Кора блідо-сіра, шорстка, тріщиниста. Молоді гілочки волохаті, гладкі, червоно-коричневі; старші гілочки темно-сірі, голі. Листки 1.5–3.5 × 1–2 см, вічнозелені, довгасті або еліптичні, товсті, жорсткі, шкірясті; верхівка загострена; основа округла або злегка серцеподібна; край дещо хвилястий, іноді цілий, частіше з 3–8 парами гострих зубів; верх безволосий, синьо-зелений; низ жовто-зелений з пучками сплощених залозистих і зірчастих розсіяних волосків. Жолуді поодинокі або кілька, на ніжці 10–40 мм; горіх світло-коричневий, яйцюватий, до 20 × 11 мм, трохи запушений або голий; чашечка напівкуляста або неглибоко чашоподібна, з глибиною 4–6 мм і шириною 8–12 мм, вкриває 1/4–1/2 горіха; дозріває в 1 рік у липні — вересні[2][3].

Період цвітіння: березень — червень[2].

Поширення: Мексика (Нижня Каліфорнія, Чихуахуа, Сонора); США (Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Невада, Нью-Мексико, Техас, Юта)[4].

Мешкає в напівзасушливих, нижньо-гірськких районах чапаралей, чагарникових пустель, дубових рідколісь і дубово-соснових лісів. Росте на висотах 500–2000 м[4][3].

Жолуді їдять різні птахи, а також американський олень чорнохвостий. Корінні народи також використовують жолуді Q. turbinella для їжі, а його деревину для виготовлення інструментів[4].

Великих загроз немає. За даними Міжнародного центру охорони ботанічних садів, цей вид зустрічається в межах 30 ботанічних садів і дендропарків світу[4].

• 
  листки
• 
  жолуді