Rhabdorrhynchus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 8-16.2  мм у довжину. Основні ознаки[1]:

  • головотрубка не звужена до вершини, товста, без поздовжнього серединного кілю та поперечного вдавлення у вигляді борозенки перед очима;
  • стволик вусиків не довший за 1-й та 2-й членики, узяті разом;
  • передньоспинка з двома лопатями за очима та поздовжньою борозенкою посередині;
  • надкрила паралельнобічні, не звужені різко дозаду;
  • членики лапок не видовжені;
  • членики черевця знизу нерівномірно вкриті численними голими крапками, зверху тіло вкрите невеличкими плямами з світлих волосків, схожих на лусочки.

Фотографії видів цього роду дивись на[2].

Спосіб життя

Докладно не вивчений, але наявна інформація підтверджує його подібність до способу життя інших Cleonini. Життєвий цикл видів цього роду пов'язаний із рослинами з родини шорстколистих оносмою, огірочником. Дорослі жуки живляться листям та молодими пагонами цих та інших шорстколистних[3]. Самиця відкладає яйця у заглиблення, яке вона вигризає у корені, личинка, розвиваючись, вигризає порожнину у рослинних тканинах, які поступово розростаються, утворюючи човникоподібний гал[4]

Географічне поширення

Ареал роду охоплює західну частину Півдня Палеарктики — від Марокко, Іспанії та Франції до Ірану, Пакистану, Середньої Азії і Західного Сибіру[5]. Серед видів цього роду є й ендемічні. Наприклад, Rhabdorrhynchus emir відомий лише з Арабських Еміратів, а Rhabdorrhynchus longicollis — тільки з Алжиру.

В фауні України, в степовій зоні та Гірському Криму, зареєстровано два види цього роду[6].

Класифікація

У роді Rhabdorrhynchus описано 13 видів[5] Перелік їх наведено нижче, види української фауни виділено кольором:

  • Rhabdorrhynchus anchusae (Chevrolat, 1854)
  • Rhabdorrhynchus armeniacus (Penecke, 1936)
  • Rhabdorrhynchus crassicornis (Faust, 1904)
  • Rhabdorrhynchus curvirostris F. Solari, 1950
  • Rhabdorrhynchus crucifer (Hochhuth, 1847)
  • Rhabdorrhynchus echii (Brahm, 1790)
  • Rhabdorrhynchus emir Meregalli, 2008
  • Rhabdorhynchus karelinii (Fåhraeus, 1842)
  • Rhabdorrhynchus longicollis F. Solari, 1950
  • Rhabdorhynchus menetriesii (Gyllenhal, 1842)
  • Rhabdorrhynchus sauditus Meregalli, 2008
  • Rhabdorrhynchus seriegranosus Chevrolat, 1873
  • Rhabdorrhynchus vilhelmseni Gtiltekin, 2006

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 15-17, 52-58
  2. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/cleonini.htm
  3. Dieckmann L. Beitrage zur Insektenfauna der DDR: Сoleoptera Curcuiionidae (Tanymecinae, Leptopiinae, Cleoninae, anyrhynchinae, Cossoninae, Bagoinae, Tanysphyrinae). — Beitr. at., 1983, 32, 2, S. 257–381
  4. Воловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828–833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf
  5. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 450. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
  6. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptеra, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.