Rurouni Kenshin

Хімура Кенсін

Хіму́ра Ке́нсін (яп. 緋村 剣心) — головний герой манґи та аніме.

Хімура Кенсін — колишній легендарний найманий вбивця, відомий як хітокірі Баттосай. Із завершенням епохи Едо Кенсін стає бродячим воїном. Він мандрує Японією, пропонує допомогу та захист звичайним людям, таким чином спокутуючи провину за вбивства, здійснені ним в минулому[20][21].

Як прототип для історії Кенсіна Вацукі Нобухіро використав біографію Кавакамі Ґенсая, реально існуючого хітокірі, страченого урядом Мейдзі[22]. Оскільки головний герой попередньої манґи Вацукі, Хіко Сейдзюро, був високою, чорноволосою людиною, манґака вирішив зробити зовнішність свого нового персонажа повною протилежністю старому, тому Кенсін вийшов маленьким, тендітним, світловолосим, схожим на дівчинку. Шрам на лівій щоці Кенсін, за словами Вацукі, отримав просто тому, що манґака не знав, що ще додати до зовнішності персонажа[23].

Вацукі довгий час сперечався зі своїм редактором з приводу мови Кенсіна, і за підсумками суперечки було вирішено, що головний герой часто вживатиме жаргонні вирази[24]. Манґака додав у мову героя слово-паразит «оро» (яп. おろ), що служило для вираження спантеличенності або здивування, і був сам вражений тим, наскільки міцно воно зрослося з образом персонажа та як багато разів довелося використовувати це слово в діалогах впродовж всієї манґи[25].

Серед читачів манґи Кенсін дуже популярний. У всіх без винятку рейтингах персонажів, що підраховуються журналом Shonen Jump, займав перше місце[26]. Рецензенти, критики та оглядачі теж вельми доброзичливо відзивалися про його характер у манзі та аніме[27].

Існують різноманітні колекційні предмети, що зображають Кенсіна, такі як брелки для ключів[28], фігурки[29], плюшеві іграшки[30], а також копії його меча-сакабато[31].

Сейю: Судзукадзе Майо

Камія Каору

Камі́я Као́ру (яп. 神谷 薫) — головна героїня манґи та аніме-серіалу.

За сюжетом молода жінка Камія Каору є власницею невеликого додзьо (школи фехтування) в Токіо. Бандити, які вирішили заволодіти землею, де знаходиться школа, дискредитують додзьо, і воно починає поступово втрачати учнів. Зловмисники змушують Каору підписати договір, за яким вона віддає свою землю в їхню власність. Але Хімура Кенсін перемагає бандитів, рятуючи власницю додзьо.

З часом Каору починає відчувати романтичні почуття до Кенсіна, а в фіналі стає його дружиною та матір'ю його сина Кендзі.

Серед читачів манґи Каору мала середню популярність: у офіційних рейтингах персонажів, які підраховуються журналом Shonen Jump, вона зазвичай входила в першу десятку, займаючи місця не вище четвертого[32] але і не нижче сьомого[33].

Рецензенти та оглядачі відзначали дівочу чарівність[27] та завзяття героїні[18], але критикували її за слабкість та безпорадність, що робить з неї класичний сюжетний штамп «діва у біді»[34].

Існують різноманітні колекційні предмети з зображенням Каору, такі як брілки для ключів[28], плюшеві іграшки[35], напульсники[36] та постери.

Сейю: Фудзітані Мікі

Саґара Саносуке

Саґа́ра Сано́суке (яп. 相楽 左之助) — один з головних героїв манґи та аніме Rurouni Kenshin.

На відміну від інших головних персонажів, Саносуке був створений порівняно пізно, одним з останніх. За задумом Вацукі Нобухіро, Саносуке повинен був стати найкращим другом Кенсіна. Не зважаючі на те, що Саносуке був одним з основних персонажів, Вацукі відчував, що реалізував потенціал цього героя не повністю, і вважав, що міг би отримати цікавий результат, якби зробив його головним героєм замість Кенсіна[25].

Саґара Саносуке — колишній член Секіхотая, загону політичних екстремістів, знищеного урядом Мейдзі. Після того, як Секіхотай припиняє своє існування, Саносуке, розлючений розпуском загону та стратою його командира, стає найманим кулачним бійцем. На початку манґи він стикається з Хімурою Кенсіном, який легко перемагає його. Після цієї зустрічі Саносуке стає найкращим другом Кенсіна та його напарником в більшості битв.

Серед читачів манґи Саносуке був досить популярний та у всіх без винятку рейтингах персонажів, які підраховуються журналом Shonen Jump, займав друге місце, програючи лише Кенсіну[37][38].

Критики та оглядачі відзивалися про Саносуке вельми позитивно, відзначаючи, що під час розвитку сюжету він стає все надійнішою людиною[39].

Саносуке з'являється в багатьох творах, які належать до серії Rurouni Kenshin, включаючи анімаційний фільм Rurouni Kenshin: Ishin Shishi e no Requiem, OVA Rurouni Kenshin: Seisou Hen та всі відеоігри.

Існують різноманітні колекційні предмети із зображенням Саносуке, такі як брілки для ключів[28], пов'язки[40] та м'які іграшки[41].

Сейю: Уеда Юдзі

Перші ідеї для майбутньої манґи про Кенсіна з'явилися у Вацукі Нобухіро задовго до початку роботи над фінальною версією твору. Так, 1987 року він створив свою першу професійну роботу під назвою Sengoku no Mikazuki (яп. 戦国の三日月, Серп місяця в епоху Сенґоку), сюжет якої частково входить до світу Rurouni Kenshin. Попри те, що дія цієї манґи відбувається за чотири століття до подій фінальної версії твору, її персонажі є прототипами майбутніх героїв[42].

За сюжетом мечник Хіко Сейдзюро, який володіє вигаданим стилем фехтування під назвою Хітен Міцуруґі, рятує від жорстоких самураїв селянського хлопчика на ім'я Іссінта, який пізніше стає послідовником Хіко.

Спочатку Вацукі планував створити фентезі-манґу, події якої відбуваються в Північній Європі, та зробити Хіко Сейдзюро лицарем, а Іссінту — селянином, який пішов у солдати. Проте потім манґака визнав, що фентезі — це дуже банально, та переніс події в японський історичний період Сенґоку. Редактор, який працював з Вацукі, спочатку думав, що головним героєм манги буде Хіко, але сам автор завжди вважав основним персонажем Іссінту, оскільки йому подобалися слабкіші герої, яким доводилося зростати, набирати сили й хоробрості[43].

Багато деталей цього раннього проекту було потім використано в Rurouni Kenshin. Так, згідно з сюжетом Бродяги Кенсіна, Хіко Сейдзюро XIII є майстром стилю Хітен Міцуруґі, який вник в період Сенґоку[44]. Крім того, Хіко рятує від бандитів сільського хлопчика на ім'я Сінта, після чого бере його в учні, давши йому нове ім'я — Кенсін[45].

Манґа Sengoku no Mikazuki була включена в 6-й том манґи Rurouni Kenshin.

Іншим прототипом історії про Кенсіна стали дві не зв'язані одна з одною короткі манґи під загальною назвою Rurouni: Meiji Kenkaku Romantan (яп. るろうに -明治剣客浪漫譚-, Руроні: Романтичні оповідання про мечника епохи Мейдзі). Вони з'явилися в 1992 та 1993 роках в журналі Weekly Shonen Jump Special та пізніше були включені відповідно в 1-й та 3-й томи манґи Rurouni Kenshin.

У першій манзі, яка складається всього з 31 сторінки, безіменний головний герой, який є прототипом Кенсіна[46], допомагає багатій дівчині на ім'я Райкодзі Тідзуру.

У другій манзі, не набагато більшій ніж перша за об'ємом, дуже схожий на Кенсіна персонаж рятує додзьо сім'ї Камія від кримінального боса, який вирішив одружитися зі старшою дочкою сім'ї Меґумі (пізніше вона перетворилася на Такані Меґумі). Головному героєві допомагають молодша сестра та брат Меґумі, Каору та Яхіко, які у фінальній версії манґи стали відповідно Камією Каору та Мьодзіном Яхіко[47].

Як стверджує Вацукі Нобухіро, остаточний варіант манґи про Кенсіна склався не зовсім за його бажанням. Він вважав створення історичних творів складним та хотів малювати манґу про сучасний світ. Проте редактор журналу просив саме історичного контексту, і Вацукі погодився[47], хоча це вимагало ретельного дослідження реалій того часу[48].

Як контекст манґака мав намір використовувати період Бакумацу, спираючись на історичний роман Палай, о меч! авторства японського письменника Сіби Рьотаро, а сюжет хотів будувати за зразком новели Суґата Сансіро, за якою був знятий фільм Геній дзюдо. Тим не менше, Вацукі визнав повний хаосу час Бакумацу занадто складним для зображення та змінив історичний період свого твору на мирнішу епоху Мейдзі.

Вацукі довго підбирав заголовок манґи: варіанти включали «Нісін[ком. 2] Кенсін», «Йородзуя[ком. 3] Кенсін» та варіації слів «руроні» та «Кенсін», написані різними ієрогліфами.

Слово «руроні», що приблизно означає «Руроні» — неологізм автора, складений з кандзі «ру» (яп. 流, блукати, плисти за течією) та «ронін» (яп. 浪人).

Спочатку Вацукі не планував малювати довгу манґу. За його планами робота повинна була закінчитися відбуттям головного героя в Кіото після декількох пригод в Токіо. Однак, незадовго до запланованого завершення манґи з'ясувалося, що інтерес читачів до неї не згасає, і Вацукі прийняла рішення продовжувати її. Щодо розвитку сюжету, то за задумом автора манґа повинна була складатися з чотирьох частин — останньою повинна була стати «частина Хоккайдо», дія якої відбувалася на найпівнічнішому острові Японії. Проте пізніше автор зупинився на трьох частинах та взявся за новий проект[49].

Манґа надзвичайно популярна. За станом на кінець 2008 року в Японії продано понад 51 мільйон копій цього твору[8]. Також твір набув значної популярності в інших країнах та був перекладений більш ніж на 10 мов. За версією ICv2 у 2004 році Rurouni Kenshin посів перше місце за кількістю проданих копій в списку найпопулярніших манґа-серій в США[58]. Окремі томи манґи також мали високу популярність: так, за версією американського агентства Nielsen BookScan 3-й том у 2004 році очолював список найпопулярніших графічних романів протягом двох тижнів[59], а 27-й том два роки по тому посів у тому ж списку 2-е місце[60]. Той же третій том у лютому 2004 року став першим[61] графічним романом, який увійшов до списку 150-ти найпопулярніших книг, який складається американською загальнонаціональної газетою USA Today[62].

Після початку публікації своєї роботи в журналі Weekly Shonen Jump Вацукі був сильно здивований читацькими відгуками: попри те, що манґа була розрахована на юнацьку аудиторію, та в ній висвітлювались характерні для подібних творів теми чоловічої дружби та суперництва, листи від дівчат склали понад 90 % кореспонденції автора[63]. Згодом пропорції дещо змінилися на користь хлопців, які, втім, продовжували залишатися в меншості[64]. Пізніше американський рецензент сайту T.H.E.M Anime Reviews зауважив, що Rurouni Kenshin нагадує типову манґу для дівчат Fushigi Yuugi, чим, ймовірно, й обумовлена привабливість Кенсіна для жіночої аудиторії[18][65].

Манґа отримала похвальні відгуки рецензентів — наприклад, оглядач від американського сайту Anime News Network, порівнюючи манґи Rurouni Kenshin та Shaman King, писав:

Як автор «Rurouni Kenshin», Вацукі зарекомендував себе як свого роду майстер [...] оповідання, який постійно знаходить шляхи вплести характери та наміри героїв в їх дії. Коли Кенсін здійснював який-небудь вчинок, читач завжди знав його причину. Особистість та історія Кенсіна ясно відбивалися в основних частинах манґи, справляючи прекрасне враження...[66] Оригінальний текст (англ.) With Kenshin, Watsuki established himself as something of a master of [...] storytelling, constantly finding a way to weave the personalities and intentions of his characters into their actions. When Kenshin took action, the reader always knew why. His personality and history were easily reflected in the main arcs of the manga to magnificent effect.

Також критики відзначали грамотну побудову сюжету, який складається з багатьох тісно переплетених ліній[61][67], та якісний фінал, який розв'язує більшу частину поставлених у творі питань[68].

Найвдалішою, динамічною та захоплюючою частиною манґи була визнана друга: протистояння Кенсіна та Сісіо Макото[69][70], а от до фінальної, третьої частини у критиків знайшлися претензії: на їхню думку, в ній автор почав повторюватися[71].

Щодо якості малюнку, то рецензент від сайту Mania.com Меган Лейва відзначила, що стиль малювання Вацукі за п'ять років, протягом яких публікувалася манґа, зазнав суттєвих змін: з одного боку, якість малюнка з часом значно покращилася, з іншого — ближче до фіналу зовнішній вигляд деяких персонажів надмірно спростився[71]. Попри це, Лейва схвально відгукнулася про докладні та ретельної промальовані фони всіх сцен[72].

Однією з причин популярності твору Вацукі були названі досить точні відсилання до реальних подій[61] та вміле вбудовування вигадки в історичний контекст[17][70]. Критики схвально відгукнулися про той факт, що автор намагався пояснити навіть мало реалістичні трюки, які виконуються персонажами, а не посилався на магію або паранормальні явища[73]. Похвали заслужили і образи більшості другорядних персонажів[71].

Манґа Руроні Кенсін нараховує 255 епізодів, які входять в 28 танкобонів[1].

Аніме Rurouni Kenshin демонструвалося різними телевізійними мережами більш ніж у 20-ти країнах світу, в Японії серіал кілька разів входив в сотню найпопулярніших. Так, у вересні 2005 року телекомпанія TV Asahi провела серед жителів цієї країни анкетування з метою виявити найпопулярніший аніме-серіал. В результаті Руроні Кесін виявився на 66-у місці[85].

Також TV Asahi провела інтернет-опитування. За підсумками опитування аніме піднялося в рейтингу та посілов 62-е місце[86], а в повторному опитуванні 2006 року серіал поліпшив свої позиції, посівши 26-е місце[87].

За версією японського журналу Animage Руроні Кенсін посів 9-е місце у ТОП 20 найкращих аніме 1996 року[88], а роком пізніше в списку 20-ти найкращих чоловічих аніме-персонажів були присутні одразу два герої цього серіалу: Хімура Кенсін та Сета Содзіро (на 4-му та 18-му місці відповідно)[89].

У США Rurouni Kenshin номінувався на премію American Anime Awards в 2006 році у категорії «Тривалий серіал» та вийшов у фінал, але програв Fullmetal Alchemist[90].

Популярність серіалу підтверджує і той факт, що запит «Rurouni Kenshin» посів 10-е місце в списку найчастіших запитів в категорії «аніме», опублікованому пошуковою системою Lycos наприкінці 2005 року[91].

Аніме Руроні Кенсін отримало похвальні відгуки критиків. Так рецензент сайту The Anime Review писав:

«Rurouni Kenshin» став улюбленцем фанатів за дуже короткий проміжок часу. [...] «Kenshin» має унікальні тон і темп, які відрізняють його від багатьох інших серіалів, а безглузде поєднання комедії, драми та екшену може бути тим, що забезпечило стрімкий ріст популярності цього шоу. Типова серія починається з кумедної ситуації, коли очі персонажа стають повністю дикими, а Кенсін шокований... і не сумнівайтеся, деякі з них дуже смішні. Але після ми дізнаємося про ворога цієї серії і з цього моменту все стає дещо більшою мірою шаблонним.[92] Оригінальний текст (англ.) Rurouni Kenshin has become a fan favorite in a very short period of time. [...] Kenshin has a unique tone and pace that sets it apart from a lot of other series, and the wacky combination of comedy, drama, and action may be what has sent this show's profile skyrocketing. The typical episode opens with a humorous situation, one where the character's eyes go completely wild and Kenshin responds in shock...and make no doubt about it, some of these are very funny. But then we find out the enemy of the episode, and from there it becomes a bit more rote.

Критики відзначали дуже добрий дизайн персонажів та фонів[93], особливо для аніме з обмеженим бюджетом[94]. Рецензентам сподобалася оригінальне японське озвучення — вони знаходили, що голоси сейю, акторів озвучування, дуже добре підходять персонажам[95]. Оглядачі хвалили і музику, відмітивши, що мотиви традиційної японської музики разом з сучасними гітарними рифами звучать чудово[96].

З недоліків критики відзначили той факт, що велика частина битв у серіалі погано анімовані та включає велику кількість статичних кадрів на тлі кольорових смуг для зображення високої швидкості руху героїв[97], а також надмірну насиченість боїв довгими діалогами[98].

Перший сезон серіалу критики оцінили середньо[99][100]; третій, який цілком складався з філерів, отримав вкрай негативні відгуки[69][101]; найбільше позитивних оцінок заслужив другий сезон, який повторював другу частину манґи[93][94].

Серіал Руроні Кенсін складається з трьох сезонів, куди входить 95 серій[3].

На відміну від аніме та манґи, анімаційний фільм Руроні Кенсін: Реквієм для патріотів отримав досить середні оцінки критиків: з одного боку, рецензентам сподобалвся розвиток характеру Сіґуре, головного противника Кенсіна[17], з іншого — у фільмі були присутні спогади героїв, які швидко набридали глядачам та не дуже добра музика[34], а також наголошувалася певна вторинність сюжету фільму по відношенню до аніме-серіалу[103].

У оцінці якості анімації думки критиків розійшлися: знайшлися як ті, хто визнав її доброю[104], так і ті, хто висловився негативно[17].

Rurouni Kenshin: Tsuioku Hen

Перша OVA під назвою Rurouni Kenshin: Tsuioku Hen (яп. るろうに剣心 追憶編, Руроні Кенсін: Спогади), також відома як Samurai X: Trust and Betrayal (Самурай X: Довіра та зрада), вийшла в Японії 20 лютого 1999 року[107].

Сюжет нової екранізації в основному відповідає сюжету манґи та розповідає про минуле Кенсіна і про його роботу найманим вбивцею на стороні антисьоґунських сил під час останніх років сьоґунату Токуґави та війни Босін.

За сюжетом, молода жінка Юкісіро Томое стає свідком одного із вбивств, яке здійснив Кенсін. Він повинен вбити її як небажаного свідка, але проявляє милосердя та забирає її з собою, а після поразки повстання прихильників Сонно дзьої в Кіото переховується з нею в селі. Там, аби не викликати підозр, Кенсін та Томое живуть під виглядом чоловіка та дружини. Томое виявляється зрадницею, але через те, що вона несподівано закохується в Кенсіна, вона більше не хоче допомагати агентам сьоґунату. У спробі врятувати Кенсіна, вона трагічно гине від його руки. Приголомшений її смертю, Кенсін присягає битися далі до настання нової ери Мейдзі, а потім назавжди залишити ремесло вбивці.

OVA заслужила вельми схвальні оцінки критиків, які відзначили дуже добру анімацію та звук[105], захоплюючий сюжет, а також — окремо — велику кількість насильства, яке, проте, добре стилізоване та нагадує самурайські фільми Акіри Куросави[108].

Рецензент від Anime News Network відзначив реалістичність битв, а також зарахував це аніме до «найкращих OVA всіх часів»[106]. Проте, оглядач від сайту Animejump.com скаржився, що літри крові на екрані абсолютно нічого не додають сюжету, який страждає від недостатньої глибини, а також, наголошувалася дивна та нелогічна кінцівка, де Кенсін присягається припинити вбивства в той момент, коли йому це буде зручно.

Інший критик порівнював внутрішній конфлікт доброго та ідеалістичного Кенсіна, вимушеного вбивати, з історією Енакіна Скайвокера із Зоряних війн, але при цьому відзначав несподівано різкий перехід головного героя від жорстоких убивств до мирного сільського життя[109].

Rurouni Kenshin: Seisou Hen

Друга OVA під назвою Rurouni Kenshin: Seisou Hen (яп. るろうに剣心 星霜編, Руроні Кенсін: Минулі роки), також відома як Samurai X: Reflection (Самурай Х: Віддзеркалення), вийшла в Японії 19 грудня 2001 року[114].

Значну частину цієї екранізації займає переказ подій, які відбувалися з Кенсіном у минулих серіалах з точки зору Камії Каору. OVA слабо прив'язане з манґою та розповідає про події, які відбулись після її закінчення.

Друга OVA отримала менш схвальні відгуки, ніж перша. Попри те, що критики відзначали високу якість анімації та музики[115], вони стверджували, що більшість персонажів, а особливо головний герой, впродовж сюжету здійснюють вчинки, абсолютно не властиві їх характеру[116].

Автор манґи Вацукі Нобухіро, теж залишився невдоволений фіналом — на його думку Кенсін заслуговував на щасливий кінець[25].

Також, весь сюжет був названий рецензентами «утомливою та дратівливою мелодрамою»[115], а голос Судзукадзе Маї, сейю, яка озвучувала Кенсіна — непідходящим для сорокалітнього героя.

Втім, на думку рецензента від сайту T.H.E.M. Anime Reviewsфільм цікавий і відображає складність та глибину особистості Кенсіна[117].