SARS-CoV

Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV) (скорочено від англ. Severe acute respiratory syndrome coronavirus) — вид вірусу, що спричинює тяжкий гострий респіраторний синдром (англ. SARS або укр. ТГРС).[2] Це одноланцюговий РНК-вірус, який інфікує епітеліальні клітини легенів.[3] Вірус потрапляє в клітину хазяїна, зв'язуючись з рецептором АПФ2 .[4] Він заражає людей, кажанів і пальмову цивету .[5][6]

Severe acute respiratory syndrome coronavirus
Віріон SARS-CoV
Класифікація вірусів
(без рангу): Віруси (Virus)
Реалм: Riboviria
Тип: incertae sedis
Ряд: Nidovirales
Родина: Коронавіруси (Coronaviridae)
Рід: Бетакоронавіруси (Betacoronavirus)
Підрід: Sarbecovirus
Вид:
Strain:
Severe acute respiratory syndrome coronavirus
Синоніми
  • SARS coronavirus
  • SARS-related coronavirus
  • Severe acute respiratory syndrome coronavirus[1]
Вікісховище: SARS-CoV

16 квітня 2003 року, після спалаху ТГРС в Азії та вторинних випадків у інших країнах світу, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) опублікувала прес-реліз, в якому заявила, що коронавірус, визначений рядом лабораторій, був офіційною причиною захворювання на ТГРС. Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) у Сполучених Штатах та Національна лабораторія мікробіології (NML) у Канаді виявили геном SARS-CoV у квітні 2003 року.[7][8] Вчені з університету Еразма в Роттердамі(Нідерланди) продемонстрували, що коронавірус ТГРС виконує постулати Коха, що підтверджує його як збудника. В ході експериментів макаки, заражені вірусом, розвивали ті ж симптоми, що і у людей, які страждають на ТГРС.[9]

Пандемія, обумовлена новою коронавірусною хворобою в 2019 році, показала багато подібності із спалахом ТГРС, і вірусний агент був ідентифікований як ще один вид коронавірусу, пов'язаного з ТГРС, SARS-CoV-2 .

ТГРС

Скануюча електронна мікрофотографія віріонів ТГРС

ТГРС або тяжкий гострий респіраторний синдром — це захворювання, спричинене SARS-CoV. Вірус спричинює часто тяжку хворобу і починається симптомами м'язового болю, головного болю та гарячки, часто одразу, іноді пізніше починаються респіраторні симптоми[10] головним чином, кашель, зрештою задишка та пневмонія . Ще одна поширена знахідка у хворих на ТГРС — це зменшення кількості лімфоцитів, циркулюючих у крові.[11]

Під час спалаху ТГРС 2003 року померло близько 9 % пацієнтів із підтвердженою інфекцією на SARS-CoV.[12] Рівень смертності був значно вищим для осіб старше 60 років, при цьому рівень смертності наближався до 50 % для цієї групи пацієнтів.

Історія

12 квітня 2003 року вчені, що працювали в Центрі дослідження генома ім. Майкла Сміта у Ванкувері, закінчили розбір генетичної послідовності коронавірусу, який, як вважають, пов'язаний із ТГРС. Команду очолював Марко Марра, що працював у співпраці з Центром контролю захворювань Британської Колумбії та Національною лабораторією мікробіології у Вінніпезі, Манітоба, використовуючи зразки заражених пацієнтів у Торонто . Карта, яку ВООЗ визнала важливим кроком у боротьбі з ТГРС, поширюється між вченими по всьому світу через вебсайт GSC (див. Зовнішні посилання). Дональд Лоу з лікарні Маунт-Сінай в Торонто описав відкриття як зроблене з «небаченою швидкістю».[13] Послідовність коронавірусу ТГРС з тих пір підтверджена іншими незалежними групами.

Наприкінці травня 2003 року в дослідженнях зразків диких тварин, що продаються як їжа на місцевому ринку в Гуандун, Китай, було виявлено, що штам коронавірусу ТГРС може бути виділений з Цівети гімалайської (Paguma larvata sp.), але тварини не завжди виявляли клінічну знаки. Попередній висновок: вірус ТГРС перетнув ксенографічний бар'єр від Цівет до людини, і в провінції Гуандун було вбито понад 10 000 Цівет гімалайських. Пізніше вірус був виявлений у єнотовидних собак (Nyctereuteus sp.), Борсуків-тхорів (Melogale spp.) та домашніх котів. У 2005 році двома дослідженнями було виявлено ряд коронавірусів, схожих на ТГРС, у китайських кажанів .[14][15] Філогенетичний аналіз цих вірусів показав високу ймовірність того, що коронавірус ТГРС зародився у кажанів і поширився на людей безпосередньо або через тварин, що утримуються на китайських ринках. У кажанів не було виявлено жодних видимих ознак захворювання, але вони є ймовірними природними резервуарами коронавірусів, схожих на ТГРС. Наприкінці 2006 р. Вчені Китайського центру контролю та профілактики захворювань Гонконгського університету та Гуанчжоу Центру контролю та профілактики захворювань встановили генетичний зв'язок між коронавірусом ТГРС, що з'являється у Цівет і у людей, підтверджуючи твердження, що вірус перескочив через види .[16]

Вірусологія

ТГРС-коронавірус дотримується стратегії реплікації, типової для підродини коронавірусу . Основним людським рецептором вірусу є ангіотензинперетворюючий фермент 2 (АПФ2), вперше ідентифікований у 2003 році.[17]

Див. також

Примітки

  1. ICTV Taxonomy history: Severe acute respiratory syndrome-related coronavirus (html). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (англ.). Процитовано 27 січня 2019.
  2. Thiel, V., ред. (2007). Coronaviruses: Molecular and Cellular Biology (вид. 1st). Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-16-5.
  3. Fehr, Anthony R.; Perlman, Stanley (2015). Coronaviruses: An Overview of Their Replication and Pathogenesis. Coronaviruses. Methods in Molecular Biology 1282. Clifton, New Jersey, USA. с. 1–23. ISBN 978-1-4939-2437-0. ISSN 1064-3745. PMC 4369385. PMID 25720466. doi:10.1007/978-1-4939-2438-7_1. «SARS-CoV primarily infects epithelial cells within the lung. The virus is capable of entering macrophages and dendritic cells but only leads to an abortive infection [87,88].»
  4. Xing-Yi Ge; Jia-Lu Li; Xing-Lou Yang (2013). Isolation and characterization of a bat SARS-like coronavirus that uses the ACE2 receptor. Nature 503 (7477): 535–538. Bibcode:2013Natur.503..535G. PMC 5389864. PMID 24172901. doi:10.1038/nature12711.
  5. Global Epidemiology of Bat Coronaviruses. Viruses 11 (2): 174. 20 лютого 2019. ISSN 1999-4915. PMC 6409556. PMID 30791586. doi:10.3390/v11020174. «Most notably, horseshoe bats were found to be the reservoir of SARS-like CoVs, while palm civet cats are considered to be the intermediate host for SARS-CoVs [43,44,45].»
  6. Receptor recognition and cross-species infections of SARS coronavirus. Antiviral Research 100 (1): 246–254. October 2013. ISSN 0166-3542. PMC 3840050. PMID 23994189. doi:10.1016/j.antiviral.2013.08.014. «See Figure 6.»
  7. Remembering SARS: A Deadly Puzzle and the Efforts to Solve It. Centers for Disease Control and Prevention. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 1 August 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
  8. Coronavirus never before seen in humans is the cause of SARS. United Nations World Health Organization. 16 квітня 2006. Архів оригіналу за 12 серпня 2004. Процитовано 5 липня 2006.
  9. Aetiology: Koch's postulates fulfilled for SARS virus. Nature 423 (6937): 240. 2003. Bibcode:2003Natur.423..240F. PMID 12748632. doi:10.1038/423240a.
  10. SARS: epidemiology. Respirology (Carlton, Victoria, USA) 8 (Suppl): S9–S14. November 2003. PMID 15018127. doi:10.1046/j.1440-1843.2003.00518.x.
  11. Hematological findings in SARS patients and possible mechanisms. International Journal of Molecular Medicine (review) 14 (2): 311–315. August 2004. PMID 15254784. doi:10.3892/ijmm.14.2.311. Архів оригіналу за 24 вересня 2015.
  12. Severe acute respiratory syndrome (SARS): development of diagnostics and antivirals. Annals of the New York Academy of Sciences 1067 (1): 500–505. May 2006. Bibcode:2006NYASA1067..500S. PMID 16804033. doi:10.1196/annals.1354.072.
  13. B.C. lab cracks suspected SARS code. Canada: CBC News. April 2003. Архів оригіналу за 26 листопада 2007.
  14. Bats are natural reservoirs of SARS-like coronaviruses. Science 310 (5748): 676–679. 2005. Bibcode:2005Sci...310..676L. PMID 16195424. doi:10.1126/science.1118391.
  15. Severe acute respiratory syndrome coronavirus-like virus in Chinese horseshoe bats. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 102 (39): 14040–14045. 2005. Bibcode:2005PNAS..10214040L. PMC 1236580. PMID 16169905. doi:10.1073/pnas.0506735102.
  16. Scientists prove SARS-civet cat link. China Daily. 23 листопада 2006. Архів оригіналу за 14 червня 2011.
  17. Angiotensin-converting enzyme 2 is a functional receptor for the SARS coronavirus. Nature (англ.) 426 (6965): 450–454. November 2003. Bibcode:2003Natur.426..450L. ISSN 0028-0836. PMID 14647384. doi:10.1038/nature02145.

Список літератури

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.