Saccharomyces boulardii
Saccharomyces boulardii (Сахароміцет буларді) — тропічний штам дріжджів, вперше ізольований з плодів нефеліуму і мангостану в 1923 року французьким ученим Анрі Буларом (фр. Henri Boulard). Цей вид споріднений до пивних дріжджів (Saccharomyces cerevisiae) за своїми таксономічними та метаболічними ознаками[1].
? Saccharomyces boulardii | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Saccharomyces boulardii Bastide & Massot, 1984 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
S. boulardii підтримує та відновлює нормальну флору кишечника і тому класифікується як пробіотик. Булар вперше ізолював ці дріжджі після спостереження, що уродженці Південно-східної Азії часто жують вказані плоди у спробах пригнічення симптомів холери. Було показано, що S. boulardii не є патогенним та залишається в травному тракті і росте за незвичайно високими температурами від 37 °C[2].
Ліофілізовані клітини S. boulardii використовують як пробіотик для лікування і профілактики діареї, який має антимікробну та антитоксинну дію по відношенню до бактеріальних цито- і ентеротоксинів, підвищує ферментативну функцію кишечнику, володіє природною стійкістю до антибіотиків, проходить через травну систему в незмінному вигляді без колонізації і повністю виводиться з організму протягом 2-5 днів після припинення прийому[3].
Примітки
- Malgoire JY, Bertout S, Renaud F, Bastide JM, Mallié M (2005). Typing of Saccharomyces cerevisiae clinical strains by using microsatellite sequence polymorphism. J. Clin. Microbiol. 43 (3): 1133–7. PMID 15750073. doi:10.1128/JCM.43.3.1133-1137.2005.
- McFarland L, Bernasconi P (1993). Saccharomyces boulardii: a review of an innovative biotherapeutic agent. Microb Ecol Health Dis 6: 157–71.
- Ентерол. Biocodex Ukraine. Процитовано 13 червня 2016.