Scirocco (1934)

«Сірокко» (італ. Scirocco) військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Маестрале» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Cірокко»
Scirocco
Ескадрений міноносець «Сірокко»
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Маестрале»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
На честь північно-східного вітру грего
Корабельня «Cantiere navale di Riva Trigoso», Ріва-Трігозо
Закладено 29 вересня 1931 року
Спущено на воду 22 квітня 1934 року
Введено в експлуатацію 21 жовтня 1934 року
Загибель Затонув під час шторму 23 березня 1942 року
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 680 тонн (стандартна)
2 235 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,25 м
Висота 4,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Jarrow
Гвинти 2
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 38 вузли (71 км/год)
Дальність плавання 4 000 миль (7 400 км) на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 153—190 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
2 бомбоскидачі
52 глибинних бомби
Зенітне озброєння 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915
8 × 20-мм зенітних гармат Breda 20/65 Mod. 1935

Історія створення

Ескадрений міноносець «Сірокко» був закладений 29 вересня 1931 року на верфі «Cantiere navale di Riva Trigoso» в Ріва-Трігозо. Спущений на воду 22 квітня 1934 року, вступив у стрій 21 жовтня 1934 року.

Історія служби

Довоєнна служба

Ескадрений міноносець «Сірокко» після вступу у стрій тимчасово був включений до складу дивізіону скаутів (флагман - «Лука Таріго»). У 1936-1938 роках брав участь в громадянській війні в Іспанії], супроводжуючи конвої в Іспанію, та доставляючи італійських добровольців (загалом 21 похід).

У 1939 році «Сірокко» у складі 1-ї дивізії крейсерів здійснив візит в Іспанію та Португалію, після чого був переданий військово-морському училищу, де й перебував до початку війни.

Друга світова війна

Після вступу Італії у Другу світову війну «Сірокко» разом з однотипними кораблями був включений до складу 10-ї ескадри есмінців. У 1940 році він діяв у Центральному Середземномор'ї, беручи участь у супроводі конвоїв та бойових кораблів[1]. Наприкінці року есмінець пройшов поточний ремонт.

10-11 квітня 1941 року «Сірокко» прикривав повернення в Неаполь конвою «Марица». 21-24 квітня разом з «Маестрале» супроводжував крейсери «Луїджі Кадорна» та «Джованні деле Банде Нере», які забезпечували перехів з Італії в Лівію конвою «Арктурус». 11-13 травня прикривав конвой «Вікторія» разом з «Маестрале» та «Альпіно». 19-20 серпня входив до складу ескорту конвою «Марко Поло», і 20 серпня врятував 474 людину з транспорту «Есперія», потопленого підводним човном «Юнік»[2].

У грудня 1941 - січні 1942 року «Сірокко» входив до складу ескадри на чолі з лінкором «Кайо Дуіліо» та брав участь у великих конвойних операціях «M. 43» і «T. 18». У лютому брав участь в конвойній операції «K. 7», 7-9 березня - в операції «V. 5».

Загибель

22 березня під час другої битви у затоці Сидра «Сірокко» (під командуванням капітана 2-го рангу Франческо дель Анно ) та «Дженьєре» вийшли з Таранто на з'єднання з ескадрою Анджело Якіно. О 20:45 «Сірокко» повідомив, що через аварію рухається лише правою машиною, а швидкість не перевищує 14 вузлів. О 20:45 есмінці отримали наказ повертатись назад, о 23 зуміли підняти швидкість до 20 вузлів.

Незабаром після опівночі кораблі втратили контакт один з одним. О 00:07 на «Сірокко» сталась повторна аварія в машині, а через сильний шторм швидкість впала до 7 вузлів. О 5:39 корабель втратив хід, його накрило хвилями, і о 5:45 есмінець затонув за 150 миль на схід від Мальти у точці з координатами 35°50′ пн. ш. 17°35′ сх. д.[3]

Через три дні, 26 березня, рятувальним літакам вдалось врятувати лише 2 чоловік з 236 членів екіпажу.[3].

За час війни «Сірокко» здійснив 96 бойових місій (13 у складі сил флоту, 4 постановки мін, 1 протичовнове патрулювання, 2 транспортування, 14 супроводів конвоїв, 16 навчальних місій, 46 переходів та інших місій), пройшовши 33 906 миль[1].

Примітки

Посилання

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Патянин С. В. Эскадренные миноносцы типов «Маэстрале», «Ориани» и «Сольдати» (рус.) // Морская кампания: журнал. — 2015. — № 2 (51).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.