Streptococcus mutans

Streptococcus mutans — грам-позитивна, факультативно анаеробна бактерія, що зазвичай виявляється в ротовій порожнині людини та вносить істотний внесок у виникнення карієсу[1][2]. Ця бактерія була вперше описана Д. К. Клерком в 1924 році[3].

?
Streptococcus mutans

S. mutans, забарвлення за Грамом
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Firmicutes
Клас: Bacilli
Ряд: Lactobacillales
Родина: Streptococcaceae
Рід: Streptococcus
Вид: Streptococcus mutans
Біноміальна назва
Streptococcus mutans
Clarke 1924
Посилання
Вікісховище: Streptococcus mutans
Віківиди: Streptococcus mutans
EOL: 975361
ITIS: 966483
NCBI: 1309

Роль в руйнуванні зубів

Разом з S. sobrinus, S. mutans грає важливу роль в руйнуванні зубів, перетворюючи цукрозу на молочну кислоту[2]. Кисле середовище, що утворюється в роті в результаті цього процесу, є причиною того, що високо мінералізована зубна емаль цяткується і стає уразливою для руйнування. S. mutans — один з кількох спеціалізованих організмів, що має рецептори призначені для прилипання до поверхні зубів. Цукроза використовується S. mutans, щоб утворити липкі позаклітинні полісахариди на основі декстрану, які дозволяють їм зв'язуватися між собою та з поверхнею, формуючи зубний наліт. S. mutans виробляє декстран при допомозі ферменту декстрансахарази, використовуючи цукрозу як субстрат у наступній реакції:

n цукроза → (глюкоза)n + n фруктоза

Цукроза — єдиний цукор, який S. mutans може використовувати, щоб утворювати цей полісахарид[1]. Бактерія також метаболізує інші цукри, такі як: глюкоза, фруктоза і лактоза, з молочною кислотою як кінцевим продуктом. Ця комбінація зубного каменя і кислоти веде до руйнування зуба[4].

Посилання
  1. Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
  2. Loesche WJ (1996). Microbiology of Dental Decay and Periodontal Disease. In: Barron's Medical Microbiology (Barron S et al, eds.) (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. (via NCBI Bookshelf) ISBN 0-9631172-1-1.
  3. Clarke, JK (1924). British Journal of Experimental Pathology, 5:141147.
  4. Madigan M; Martinko J (editors). (2005). Brock Biology of Microorganisms (вид. 11th ed.). Prentice Hall. ISBN 0-13-144329-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.