Surchania

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла коливається в межах 16-17.5  мм. Основні ознаки[1]:

  • тіло густо вкрите лусочками, що щільно прилягають до нього;
  • головотрубка не менше, ніж вдвічі, довша за свою ширину, паралельнобічна, трохи розширена до вершини, із серединним кілем;
  • 1-й членик джгутика вусиків коротший за 2-й;
  • передньоспинка із перетяжкою з боків ближче до переднього краю, поздовжньою борозенкою посередині, зверху і з боків вкрита глибокими ямками, вони разом із борозенкою вистелені волосковидними лусочками; задній край прямий із виїмкою посередині;
  • надкрила вкриті щільним покривом з волоскоподібних лусочок, на голих ділянках помітні тонкі борозенки з крапочок;
  • кігтики на кожній лапці тонкі і не зрослися між собою.

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini.

Географічне поширення

Рід можна вважати ендеміком Середньої Азії (див. нижче).

Класифікація

Цей рід встановлений київським ентомологом О. Г. Лебедєвим. Він дав роду ім'я по назві річки Сурхан, а жука, віднесеного до нового роду, назвав на честь того, хто його знайшов у квітні 1912 р. в Бухарі — М. М. Сіязова[2]:

  • Surchania sijazovi Lebedev, 1931 — Середня Азія Казахстан[3], Північний Афганістан[1].

Примітки
  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 19, 176
  2. http://www.landesmuseum.at/pdf_frei_remote/EntAnz_11_0340-0341.pdf
  3. Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p.454 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700  pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.