Trachydemus

Зовнішній вигляд

Основні ознаки[1]

  • головотрубка округла, трохи вигнута донизу, із вдавленням зверху біля вершини, має поздовжній серединний кіль та бічні кілі, які її облямовують;
  • вусики колінчасті, із товстим стволиком, 1-й членик джгутика ледь довший за другий, решта члеників дуже короткі й поперечні, булава загострена до вершини й довша за джгутик;
  • очі видовжені й не опуклі;
  • передньоспинка майже квадратна, трохи звужена до переднього краю, із перетяжкою біля нього, вкрита дрібними зернятками, має лопаті за очима, передньогруди без ямки для вкладання головотрубки;
  • основа надкрил ширша за основу передньоспинки і вкрита зернятками;
  • 2-й членик задніх лапок довший за 1-й, кігтики зрослися біля своєї основи і з двох кігтиків кожної лапки один довший, ніж інший;

Фотографії жуків одного з видів цього роду див. на[2].

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він є типовим для представників Cleonini. Trachydemus rudosus живе на резеді (родина Резедові)[3].

Географічне поширення

Ареал роду обмежений західною частиною Півдня Палеартики (див. нижче).

Класифікація

Описано щонайменше 3 види роду Trachydemus[4]:

  • Trachydemus inquinatus (Olivier, 1807) — Португалія, Іспанія, Південна Франція, Італія, Північна Африка, Марокко, Алжир, Туніс
  • Trachydemus orientalis Zumpt, 1938 — Ірак
  • Trachydemus parthicus Ter-Minasian & Egorov, 1986 — Іран

Примітки
  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 62
  2. http://www.galerie-insecte.org/galerie/Trachydemus_rugosus.html
  3. Hoffmann A. Curcuiionidae, Coleoptera. Paris, 1950–1958. -(Faune de France; vol. 52). Part 1. 1950. — 486 p.; art 2. 1954. — p. 487. Cleoninae.
  4. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.