U-255

U-255 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 21 грудня 1940 року на верфі № 20 компанії Bremer Vulkan, у Бремен-Вегесакі, спущений на воду 8 жовтня 1941 року. 29 листопада 1941 року корабель увійшов до складу 3-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Райнгарт Рехе.

U-255
U 255
Підводний човен U-255 повертається на базу в Нарвіку після успішного походу та атак на конвой PQ 17. 27 липня 1942
Верф Bremer Vulkan, Бремен-Вегесак


Під прапором  Третій Рейх


Належність  Кріґсмаріне


Порт приписки Берген, Нарвік, Тронгейм, Сен-Назер


Замовлення 23 вересня 1939


Закладений 21 грудня 1940


Спуск на воду 8 жовтня 1941


Введений до складу флоту 29 листопада 1941


На службі 1941—1945


Сучасний статус 17 травня 1945 року капітулював у Лох-Еріболл у Шотландії
13 грудня 1945 року затоплений в операції «Дедлайт»


Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія в Арктиці
Битва за Атлантику


Основні характеристики
Тип корабля середній торпедний ДПЧ


Позначення проєкту типу VIIC


Швидкість (надводна) 17,9 вузлів


Швидкість (підводна) 8 вузлів


Робоча глибина занурення 100 м


Гранична глибина занурення 220 м


Автономність плавания 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)


Екіпаж 44-60 осіб


Вартість 4 714 000 ℛℳ


Розміри
Водотоннажність надводна 769 т


Водотоннажність підводна 871 т


Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м


Ширина корпусу найб. 6,2 м


Висота 9,6 м


Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м


Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2


Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)


Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35


Торпедно-
мінне озброєння		 4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA


ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30


Історія служби
У складі 8-ма флотилія ПЧ
11-та флотилія ПЧ
13-та флотилія ПЧ
7-ма флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Райнгарт Рехе (листопад 1941 — червень 1943)
Oblt zS Еріх Гармс (червень 1943 — вересень 1944)
Oblt zS Гельмут Гайнріх (березень — травень 1945)
Операції 12 походів
Перемоги 10 суден (47 640 GRT) затоплено
1 військовий корабель (1200 т) затоплено
1 судно тотально зруйновано (7 191 GRT)

Історія

U-255 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 липня 1942 року переведений до бойового складу 11-ї флотилії з базуванням у норвезькому Бергені. З 1 червня 1943 року служив у складі 13-ї флотилії ПЧ у Тронгеймі, з 1 грудня 1943 року — у 7-ї флотилії ПЧ у французькому Сен-Назері. У березні 1945 року повернувся до 13-ї флотилії у Тронгеймі. Протягом війни з червня 1942 до травня 1945 року U-255 здійснив 15 бойових походів, переважно у північній Атлантиці та арктичних водах. Підводний човен потопив 10 суден противника сумарною водотоннажністю 47 640 брутто-регістрових тонн, американський ескортний міноносець «Леопольд» (1200 т), а також спричинив тотальних пошкоджень одному суднові (7 191 GRT)[2].

Після капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, U-255 вийшов з Нарвіка та 17 травня 1945 року здався британцям у Лох-Еріболл у Шотландії. 13 грудня 1945 року човен затоплений в операції «Дедлайт».

Перелік уражених U-255 суден у бойових походах
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (23.06—15.07.1942, 23 доби; Нарвік—Нарвік)[3]
1 6 липня 1942 John Witherspoon[4] суховантажне судно США 7 191 8575 тонн боєприпасів та танки Конвой PQ 17 потоплено
72°05′ пн. ш. 48°30′ сх. д.		 51 (1 загинув та 50 врятовані) судно типу «Ліберті»
2 7 липня 1942 Alcoa Ranger[5] суховантажне судно США 5 116 7200 тонн сталі, броні, борошно та 19 танків на палубі Конвой PQ 17 потоплено
71°38′ пн. ш. 49°35′ сх. д.		 40 (усі вижили)
3 8 липня 1942 Olopana[6] суховантажне судно США 6 069 6000 тонн вибухівки, бензин та вантажні автомобілі на палубі Конвой PQ 17 потоплено
72°10′ пн. ш. 51°00′ сх. д.		 41 (7 загинуло та 34 врятовані)
4 13 липня 1942 Paulus Potter[7] суховантажне судно  Нідерланди 7 168 2250 тонн генеральних вантажів, боєприпаси, 34 танки, 15 літаків та 103 вантажні автомобілі Конвой PQ 17 потоплено
75°57′ пн. ш. 40°00′ сх. д.		 76 (усі вижили)
Третій похід (13.09—25.09.1942, 13 діб; Нейденфіорд—Берген)
5 20 вересня 1942 Silver Sword[8] суховантажне судно США 4 937 5000 тонн шкур та хромової руди та деревина на палубі Конвой QP 14 потоплено
75°52′ пн. ш. 00°20′ зх. д.		 64 (1 загиблий та 63 врятовані)
Четвертий похід (23.01—9.02.1943, 18 діб; Гаммерфест—Нарвік)
6 26 січня 1943 Красний партизан[9] суховантажне судно  СРСР 2 418 ліс потоплено
73°45′ пн. ш. 17°30′ сх. д.		 51 (усі загинули)
7 29 січня 1943 Уфа[10] суховантажне судно  СРСР 1 982 ліс потоплено
73°45′ пн. ш. 17°50′ сх. д.		 39 (усі загинули)
8 3 лютого 1943 Greylock[11] суховантажне судно США 7 460 1130 тонн фосфату кальцію як баласт Конвой RA 52 потоплено
70°52′ пн. ш. 00°21′ зх. д.		 70 (усі вціліли)
П'ятий похід (22.02—15.03.1943, 22 доби; Нарвік—Нарвік)
9 5 березня 1943 Executive[12] суховантажне судно США 4 978 1500 тонн хлористого калію Конвой RA 53 потоплено
72°44′ пн. ш. 11°27′ зх. д.		 62 (9 загиблих та 53 вціліли)
10 10 березня 1943 Richard Bland[13] суховантажне судно США 7 191 4000 тонн пиломатеріалів Конвой RA 53 тотально зруйноване
66°53′ пн. ш. 14°10′ зх. д.		 69 (34 загинуло та 35 вціліли) судно типу «Ліберті»
Сьомий похід (19.07—19.09.1943, 63 доби; Нарвік—Нарвік)
11 27 липня 1943 Академік Шокальський[14] Гідрографічне судно  СРСР 411 потоплено
76°09′ пн. ш. 68°50′ сх. д.		 25 (11 загинуло та 14 вціліли)
Восьмий похід (26.02—11.04.1944, 46 діб; Берген—Сен-Назер)
12 9 березня 1944 «Леопольд»[15] Гідрографічне судно  Військово-морські сили США 1 200 Конвой CU 16 потоплено
58°44′ пн. ш. 25°50′ сх. д.		 200 (172 загинули та 28 вижили) ескортний міноносець типу «Едсалл»

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела
    1. U-255. uboat.net.(англ.)
    2. Ships hit by U-255
    3. Patrols by U-255
    4. John Witherspoon
    5. Alcoa Ranger
    6. Olopana
    7. Paulus Potter
    8. Silver Sword
    9. Krasnyj Partizan
    10. Ufa
    11. Greylock
    12. Executive
    13. Richard Bland
    14. Akademik Shokalskij
    15. USS Leopold (DE 319)

    Джерела
    • U-255. на uboat.net. (англ.)

    Література
    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
    • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.