U-69 (1940)
U-69 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 11 листопада 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 19 вересня 1940 року, а 2 листопада 1940 року корабель увійшов до складу 7-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Йост Мецлер.
| U-69 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх | |
| Спуск на воду | 19 вересня 1940 року | |
| Виведений зі складу флоту | 2 листопада 1940 року | |
| Сучасний статус | 17 лютого 1943 року потоплений у Північній Атлантиці британським есмінцем «Фейм» при спробі атаки конвою ONS 165 | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | середній торпедний ДПЧ | |
| Позначення проєкту | типу VIIC | |
| Розробник проєкту | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів (32,8 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів (14,1 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 230 м | |
| Гранична глибина занурення | 250-295 м | |
| Дальність плавания | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-52 особи | |
| Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Водотоннажність підводна | 871 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
U-69
Район загибелі U-69
Історія служби
U-69 був першим з німецьких підводних човнів типу VII C, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Увійшов до складу 7-ї навчальної флотилії ПЧ, а з 1 лютого 1941 року — після завершення тренувань — перейшов до бойового складу цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З лютого 1941 і до останнього походу у лютому 1943 року U-69 здійснив 10 бойових походів в Атлантичний океан. Підводний човен потопив 17 суден, сумарною водотоннажністю 67 515 брутто-регістрових тонн, одне пошкодив (4 887 GRT), і одному завдав невідновлювальних пошкоджень (5 445 GRT)[2].
17 лютого 1943 року при проведенні десятого бойового походу у Північній Атлантиці, діючи у складі вовчої зграї «Хаудеген», здійснив спробу атакувати союзний конвой ONS 165. Виявлений та атакований глибинними бомбами британського есмінця «Фейм», зазнавши пошкоджень, був змушений спливти, та протаранений британським кораблем і затонув. Всі 46 членів екіпажу загинули.
Командири
Капітан-лейтенант Йост Мецлер (2 листопада 1940 — 28 серпня 1941)
Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Юрген Ауфферманн (24-28 серпня 1941)- Капітан-лейтенант Вільгельм Цан (28 серпня 1941 — 31 березня 1942)
- Капітан-лейтенант Ульріх Греф (31 березня 1942 — 17 лютого 1943)
Перелік затоплених U-69 суден у бойових походах
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
| № | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (10.02—1.03.1941, 20 діб; Кіль—Лор'ян) | ||||||||||
| 1 | 17 лютого 1941 | Siamese Prince[3] | вантажне судно |  Велика Британія |
8 456 | генеральний вантаж | потоплено 59°53′ пн. ш. 12°12′ зх. д. |
68 (усі загинули) | ||
| 2 | 19 лютого 1941 | Empire Blanda[4] | вантажне судно | Велика Британія |
5 693 | брухт та сталь | Конвой HX 107 | потоплено 60°45′ пн. ш. 18°36′ зх. д. |
40 (усі загинули) | |
| 3 | 23 лютого 1941 | Marslew[5] | вантажне судно | Велика Британія |
4 542 | 6000 тонн генеральних вантажів | Конвой OB 288 | потоплено 59°18′ пн. ш. 21°30′ зх. д. |
36 (13 загинули та 23 вціліли) | |
| Другий похід (18.03—11.04.1941, 25 діб; Лор'ян—Лор'ян) | ||||||||||
| 4 | 30 березня 1941 | Coultarn[6] | вантажне судно | Велика Британія |
3 759 | баласт | Конвой OB 302 | потоплено 60°18′ пн. ш. 29°28′ зх. д. |
42 (3 загинули та 39 вціліли) | |
| 5 | 3 квітня 1941 | Thirlby[7] | вантажне судно | Велика Британія |
4 887 | пшениця | Конвой SC 26 | пошкоджено 43°20′ пн. ш. 66°15′ зх. д. |
42 (2 загинули та 40 вижили) | Уражене торпедою G7a судно оголошене німцями затопленим, насправді Thirlby вціліло й дісталося пункту призначення |
| Третій похід (5.05—8.07.1941, 65 діб; Лор'ян—Сен-Назер) | ||||||||||
| 6 | 21 травня 1941 | Robin Moor[8] | вантажне судно | .svg.png.webp){kind=small} США |
4 999 | 5100 тонн генерального вантажу, зокрема пластини металу, сталеві рейки, рефрижератори, автомобілі, вантажівки та трактори | потоплено 6°10′ пн. ш. 25°40′ зх. д. |
46 (усі вижили) | ||
| 7 | 21 травня 1941 | Tewkesbury[9] | вантажне судно | Велика Британія |
4 601 | 3548 тонн генерального вантажу, 2000 тонн пшениці та 1928 тонн консервованого м'яса | потоплено 5°49′ пн. ш. 24°09′ зх. д. |
42 (усі вижили) | ||
| 8 | 31 травня 1941 | Sangara[10] | вантажне судно | Велика Британія |
5 445 | генеральні вантажі | знищено 5°32′ пн. ш. 0°12′ зх. д. |
? (1 загинув та решта вижила) | Судно зазнало тотальних руйнувань, але дісталося Аккри, де сіло на мілину. 12 серпня 1941 року рештки невдало атаковані італійським підводним човном «Енріко Таццолі» | |
| 9 | 4 червня 1941 | Robert Hughes[11] | земснаряд | Велика Британія |
2 879 | знищено 6°24′ пн. ш. 3°24′ сх. д. |
31 (14 загинули та 17 вцілілих) | Судно підірвалося на міні, встановленій U-69 29 травня, та затонуло | ||
| 10 | 27 червня 1941 | Empire Ability[12] | суховантажне судно | Велика Британія |
7 603 | 7725 тонн цукру, 238 тонн рому, 400 тонн горіхових ядр та 35 тонн фібри | Конвой SL 78 | потоплено 23°50′ пн. ш. 21°10′ зх. д. |
109 (2 загинули та 107 вцілілі) | |
| 11 | 27 червня 1941 | River Lugar[13] | суховантажне судно | Велика Британія |
5 423 | 9250 тонн залізної руди | Конвой SL 78 | потоплено 24°00′ пн. ш. 21°00′ зх. д. |
46 (40 загинули та 6 вцілілих) | |
| 12 | 3 липня 1941 | Robert L. Holt[14] | суховантажне судно | Велика Британія |
2 918 | баласт | Конвой OB 337 | потоплено 24°15′ пн. ш. 20°00′ зх. д. |
56 (усі загинули) | |
| Восьмий похід (12.04—25.06.1942, 75 діб; Сен-Назер—Сен-Назер) | ||||||||||
| 13 | 1 травня 1942 | James E. Newsom[15] | вітрильне судно | .svg.png.webp){kind=small} Канада |
671 | меляса | потоплено 35°50′ пн. ш. 59°40′ зх. д. |
9 (усі вціліли) | ||
| 14 | 12 травня 1942 | Lise[16] | танкер |  Норвегія |
6 826 | баласт | потоплений 13°53′ пн. ш. 68°20′ зх. д. |
33 (12 загинули та 21 вцілілий) | ||
| 15 | 13 травня 1942 | Norlantic[17] | суховантажне судно | США |
2 606 | 3800 тонн генеральних вантажів, зокрема цемент, сталь та залізні труби | потоплено 12°13′ пн. ш. 66°30′ зх. д. |
29 (7 загинули та 22 вцілілі) | ||
| 16 | 21 травня 1942 | Torondoc[18] | суховантажне судно | Канада |
1 927 | боксити | потоплено 14°45′ пн. ш. 62°15′ зх. д. |
22 (усі загинули) | ||
| 17 | 5 червня 1942 | Letitia Porter[19] | буксир |  Нідерланди |
15 | потоплений 18°15′ пн. ш. 53°45′ зх. д. |
? (0 загиблих та ? вижило) | |||
| Дев'ятий похід (15.08—5.11.1942, 83 доби; Сен-Назер—Лор'ян) | ||||||||||
| 18 | 9 жовтня 1942 | Carolus[20] | суховантажне судно | Канада |
2 375 | порожня тара | Конвой NL 9 | потоплено 48°47′ пн. ш. 68°10′ зх. д. |
30 (11 загиблих та 19 вижило) | |
| 19 | 14 жовтня 1942 | Caribou[21] | суховантажне судно | Велика Британія |
2 222 | 118 — екіпаж та персонал обслуги і 73 пасажири | Конвой NL 9 | потоплено 47°19′ пн. ш. 59°29′ зх. д. |
237 (136 загинуло та 101 вцілілий) | |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- U-69. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.