Undertale

Сюжет Undertale розгортається в Підземеллі (англ. Underground), де живе безліч почвар. Хоча у минулому почвари нарівно жили з людьми, між ними спалахнула війна й людські чаклуни запечатали їх під землею за допомогою чарівного бар'єра. Єдиною лазівкою в підземний світ є вхід до печери гори Еботт.[15][16]

Одного дня на гору Еботт підіймається людська дитина (персонаж, яким керує гравець). Вона ненароком провалюється у Підземелля, де її зустрічає Квітик (англ. Flowey) — квітка, що вміє говорити. Він навчає персонажа механіки гри й заохочує підняти свій «РВ» («рівень веселощів»). «РВ» підіймається за допомогою досвіду, який можна отримати через убивство почвар. Квітик каже, що «у цьому світі — вбивай або будеш убитим»,[Заввага 2] і намагається стратити людину, щоб забрати її душу. Проте дитину рятує Торієль, почвара, яка схожа на козу. Вона вчить персонажа розгадувати загадки, що розкидані Підземеллям, і вирішувати конфлікти мирно, не вбиваючи інших.[17] Торієль хоче прихистити дитину в себе й уберегти її від Азґора Дрімура, короля Підземелля.[Заввага 3]

Але дитина покидає Торієль і прагне повернутися додому. Персонажу потрібно дістатися замку Азґора, у якому розташований бар'єр, що веде до поверхневого світу. Дорогою туди людина зустрічається з почварами, серед яких: скелети Санс і Папірус, два брати-охоронці сніжного лісу; Андайн, очільниця королівської варти; Альфіс, королівська наукова співробітниця; Метатон, робот-телеведучий, якого створила Альфіс. Під час мандрів головний герой дізнається про причини війни між людьми й почварами. Азрієль, син Азґора і Торієль, подружився з першою людською дитиною, яка впала у Підземелля. Одного разу людина з'їла отруйну квітку й померла. Азрієль повернув тіло людям, але вони подумали, що це він убив дитину, і смертельно поранили його. Король Азґор оголосив людям війну, але вони перемогли почвар та запечатали їх під землею чарівним бар'єром. Відтоді Азґор прагне його зламати. Щоб це зробити, необхідно дістати сім людських душ, з яких Азґорові бракує лише однієї.[18]

Закінчення відеогри залежить від поводження гравця з почварами.[19] Усього їх три: нейтральне, мирне та нещадне (англ. neutral run, pacifist run, no mercy run).[20][21][22]

Якщо гравець убив не всіх істот, людина прибуває до замку Азґора, де її зупиняє скелет Санс. Він викриває, що РВ, який збільшувався через убивства почвар, насправді означає «рівень варварства».[Заввага 4] Санс судить людину, ґрунтуючись на її рішеннях упродовж гри. Потім людина стає до бою з Азґором, але їхній герць перериває Квітик — він убиває Азґора та викрадає людські душі. Душі повстають проти Квітика, що допомагає людині перемогти його. У кінці бою людина непритомніє і пробуджується вже на людському боці бар'єра. Їй телефонує Санс і розповідає про обстанову в Підземеллі.[23]

Якщо гравець не вбиває жодної почвари, він дізнається, що Квітик це перевтілення Азрієля, що його створила Альфіс. Торієль, разом з іншими почварами, запобігає битві з Азґором. Проте Квітик намагається перешкодити мирному кінцеві: він поглинає душі почвар, аби прийняти форму Азрієля, та кидає людині виклик. Людині вдається перемогти та визволити своїх друзів. Азрієль перевтілюється у дитину та втрачає свою злобу. Він вибачається за все, що скоїв, і допомагає зруйнувати бар'єр. Людина непритомніє і пробуджується, оточена своїми друзями. Тоді ж стає відомим справжнє ім'я людини — Фріск. Почвари знову стають добрими сусідами людей на поверхні.[22]

Це закінчення настає в тому разі, якщо гравець убив усіх почвар. На Фріск починає впливати дух Чари, першої упалої до Підземелля людини. Коли Фріск дістається замку Азґора, Санс робить спробу її зупинити, але Фріск його убиває. Квітик, намагаючись випросити пощаду, вбиває Азґора, але Фріск однаково його страчує. Дух Чари стає дедалі могутнішим, і врешті, незалежно від згоди Фріск, Чара знищує всесвіт.[23][20] Якщо гравець вирішить здобути мирне закінчення після нещадного, у фіналі такої гри обличчя Фріск перетвориться на обличчя Чари, а згодом пролунає зловісний сміх.[24]

Зовнішні зображення
	Людська дитина і Торієль на рекламному малюнку.

Тобі Фокс створив Undertale за 32 місяці.[25] 25 червня 2013 року він започаткував кампанію на вебсайті «Kickstarter», з метою зібрати $5000. Але проєкт Фокса так зацікавив користувачів мережі, що зрештою було зібрано $51124.[Заввага 5][26] Коли Фокс розпочав роботу над Undertale, він передусім створив систему битви за допомогою конструктора GameMaker.[27]

Фокс розробив усю гру самостійно, лише з графікою йому допомагала дизайнерка Теммі Чанґ.[28] Фокс майже не мав досвіду у створенні ігор: колись, разом зі своїми трьома братами, він намагався робити рольові ігри за допомогою RPG Maker 2000, але ніколи не завершував свої проєкти; також, у старшій школі, він працював над модифікаціями гри EarthBound.[29] Фокс оформлював персонажів примітивно, оскільки, за його спостереженнями, люди більше прив'язувались не до надмірно деталізованих персонажів, а до намальованих по-простому. За його словами, стиль, у якому виконано гру, ймовірно, залишився б старим, навіть якби він мав змогу зібрати велику команду художників.[30]

Тобі хотів розробити дизайн Undertale так, щоб він не був схожий на узвичаєне оформлення рольових ігор, яке він сам вважав «нудним». Фокс прагнув створити гру з «цікавими персонажами», яка «використовує середовище як засіб оповідання <…> замість того, щоб відокремлювати ігровий світ від сюжету».[29]

Оформлюючи режим битви для Undertale, Фокс надихався серіями відеоігор Touhou Project та Mario & Luigi.[31] Тобі хотів, щоб режим битви у його грі був настільки ж красивим, як у Super Mario RPG (1996) та Mario & Luigi: Superstar Saga (2003).[32]

Систему діалогів він розробляв під упливом гри Shin Megami Tensei (1992), зокрема було перейнято механіку ігрового процесу, в якій гравці можуть заговорити до нападника, щоб уникнути конфлікту. Проте на відміну від Shin Megami Tensei, у якій через невдалий вибір репліки в діалозі гравець мусив битися з суперником, Undertale дає можливість шукати підхід до почвари стільки, скільки це необхідно.[31]

Зовнішні зображення
	Скриншот режиму битви.

	Я хотів створити таку систему, яка задовольнила б мою потребу розмови з почварами
— Тобі Фокс

В окремих ігрових місцинах Undertale (а також загалом у сюжетній динаміці) можна знайти паралелі з японською рольовою відеогрою Chrono Trigger.[33]

За словами Фокса, на створення сюжету, в якому людина опиняється в пастці підземного світу, його надихнула відеогра Brandish.[28] Також джерелами натхнення слугували інтернетна культура і комедійні шоу на зразок «Містера Біна».[32] Пишучи сценарій, Фокс прагнув руйнувати кліше, які встигли закріпитися у відеоіграх.[34] Наприклад, він не став додавати в Undertale типові для рольових ігор квести, у яких гравець мав шукати певні предмети. На його думку, такі квести лише навівали нудьгу.[32]

Він вважав, що ретельне наповнення ігрового світу це цілком природний процес, тому що цей світ виявляє історії тих, хто живе в ньому.[30] Фокс волів зробити кожну почвару особистістю, аби відмежуватися від інших рольових ігор з рутинними й безтямними монстрами.[31]

Торієль стала одним з перших героїв, яких вигадав Фокс: він задумав її як протиставлення шаблонним персонажам-компаньйонам у рольових іграх (як-от Фі у The Legend of Zelda: Skyward Sword). Фокс зробив Торієль лагідною і дбайливою, позаяк вважав, що в рольових відеоіграх бракує нефальшивих материнських образів. На його думку, у таких серіях відеоігор як Pokémon, матері являють собою «функції, а не справжніх персонажів».[29]

Зовнішні відеофайли
	Музика з Undertale у виконанні симфонічного оркестру на YouTube

Самовчений музи́ка Тобі Фокс написав звукову доріжку для гри самостійно. Його надихала музика з рольових ігор, випущених Super Nintendo Entertainment System (як-от EarthBound), а також з вебкоміксу Homestuck (для якого Фокс колись сам створював композиції).[32][16] Деяка музика в Undertale раніше використовувалася в інших творах; наприклад, композицію MEGALOVANIA можна почути у вищезгаданому «Гомстаку» та моді до гри EarthBound.[35][36] Для кожної ігрової локації Фокс спочатку писав музику, а вже потім вдавався до програмування.[27] Спочатку він планував створювати звукову доріжку за допомогою музичного трекера, але згодом відмовився від ідеї, оскільки уважив цю програму занадто клопітною.[37] До річного ювілею гри Фокс опублікував у своєму блозі п'ять невикористаних композицій для Undertale.[38] Чотири з них згодом було випущено як офіційний завантажуваний вміст до гри Groove Coaster.[36]

Косплеєри персонажів Undertale на конвенції фанатів

Критики вкрай позитивно відгукнулися про музику в Undertale;[39][40] деякі оглядачі називали звукову доріжку однією з причин успіху гри.[41]