VV Цефея


VV Цефея (лат. VV Cephei), також відома як HD 208816, — затемнювано-подвійна змінна зоря типу Алголя у сузір'ї Цефея, розташована на відстані близько 5000 світлових років від Землі[1]. Компонент А є третьою за розміром зорею, відомою науці і другою за розміром зорею в галактиці Чумацький Шлях (після VY Великого Пса і WOH G64).

VV Цефея

Червоне коло позначає розташування VV Цефея A у сузір'ї Цефея.
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Цефей
Пряме піднесення 21h 56m 39.144s
Схилення +63° 37′ 32.01″
Видима величина (V) 4.91[1] (неозброєним оком)
Характеристики
Спектральний клас M2 I ab[2] / B0-2V[3]
показник кольору U−B 0.3 (змінна)[3]
показник кольору B−V 1.6 (змінна)[3]
Тип змінності типу Алголя
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) {{{рад_швидк}}} км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: {{{пс}}} мас/рік

за схиленням: {{{схилення}}} мас/рік

Паралакс (π) 1.33 ± 0.20[4] мас
Відстань 4,9 тис. світлових років
1.5k[5] парсек
Абсолютна величина (MV) -6
Подробиці
Маса <25[1] / <20[3] M☉
Радіус 1050[5]-1900[6]/ 5-8[3] R☉
Світність 200,000[1]-320,000[5] / ~10,000 L☉
Ефективна температура 3,800[1] / ~25,000  K
Інші позначення
Посилання
SIMBADдані для VV_Cep

Опис

У 1936 р. американський астроном Дін Мак-Лафлін встановив, що VV Цефея — подвійна затемнювано-змінна зоряна система. Після 1936 року затемнення спостерігали кожні 20 років.

За спостереженнями в проміжку між затемненнями 1956 і 1976 рр. і під час затемнення 1976–1977 рр. вдалося уточнити основні параметри цієї подвійної системи. VV Цефея B обертається навколо VV Цефея A по еліптичній орбіті з періодом 7430 днів (близько 20 років). Затемнення однієї зорі іншою триває 1300 днів (3,6 року), повна фаза затемнення — 16 місяців.

Зоря класу М має протяжну атмосферу, тому ще до початку затемнення білого гіганта в його спектрі з'являються так звані хромосферні лінії за рахунок поглинання світла В-зорі в атмосфері М-зорі.

За зміною променевих швидкостей було визначено відстань між центрами зір, яка змінюється від 17 до 34 а.о.

VV Цефея A
Сонце у порівнянні з VV Цефея A

Червоний надгігант VV Цефея A класу M2 — друга за розміром у нашій Галактиці (після гіпергіганта VY Великого Пса). Її радіус у 1050–1900 разів перевищує радіус Сонця, а світність — близько 200 000–320 000 світностей Сонця. Зоря заповнює порожнину Роша, і її речовина перетікає на супутник. Швидкість витікання газів досягає 200 км /с. Встановлено, що VV Цефея A — фізична змінна, яка пульсує з періодом 150 діб. Швидкість зоряного вітру, що дме від зірки, досягає 25 км/с. Судячи з орбітального руху, маса зорі становить близько 100 сонячних, однак її світність свідчить про масу лише в 25-40 сонячних.

VV Цефея B

VV Цефея B, блакитна зоря головної послідовності класу B0, приблизно в 10 разів більше Сонця за радіусом, до 20 разів — за масою, і в 10 000 раз — за світністю .

Примітки
  1. Bennet, P. D. (2010). Chromospheres and Winds of Red Supergiants: An Empirical Look at Outer Atmospheric Structure. ASP Conference Series 425: 181. Bibcode:2010ASPC..425..181B. arXiv:1004.1853.
  2. Bauer, W. H.; Bennett, P. D.; Brown, A. (2007). An Ultraviolet Spectral Atlas of VV Cephei during Total Eclipse. Astrophysical Journal Supplement Series 171 (1): 249–259. Bibcode:2007ApJS..171..249B. doi:10.1086/514334.
  3. Hopkins, J. L.; Bennett, P. D. (2006). Single Channel UBV Photometry of Long Period Eclipsing Binary VV Cephei. Proceedings for the 25th Annual Conference of the Society for Astronomical Sciences: 105. Bibcode:2006SASS...25..105H. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 20 січня 2015.
  4. Hipparchos catalogue: query form. CASU Astronomical Data Centre. Cambridge Astronomical Survey Unit. 2006. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 10 березня 2009.
  5. DOI:10.1088/0004-6256/136/3/1312
    Нема шаблону {{Cite doi/10.1088/0004-6256/136/3/1312}}.заповнити вручну
  6. Saito, M.; Sato, H.; Saijo, K.; Hayasaka, T. (1980). Photometric Study of VV Cephei during the 1976-1978 Eclipse. Publications of the Astronomical Society of Japan 32: 163. Bibcode:1980PASJ...32..163S.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.