Valmy (есмінець)

«Вальмі» (англ. FR Valmy) військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «Гепард» Військово-морського флоту Франції у роки Другої світової війни. За французькою кваліфікацією великий ескадрений міноносець або контр-міноносець (фр. contre-torpilleur).

«Вальмі»
FR Valmy
Однотипний з «Вальмі» лідер ескадрених міноносців «Гепард»
Служба
Тип/клас лідер ескадрених міноносців типу «Гепард»
Держава прапора  Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
На честь третій корабель флоту на ім'я «Вальмі»[Прим. 1]
Корабельня Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер
Закладено 5 травня 1927
Спущено на воду 19 травня 1928
Введено в експлуатацію 1 січня 1930
На службі 19301945
Статус 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий; 24 квітня 1945 року втретє затоплений у Генуї
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземноморський ТВД
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 2436 т (стандартна)
2980 т (нормальна)
3200 т (повна)
Довжина 130,2 м
Ширина 11,76 м
Висота 4,68 м
Технічні дані
Рухова установка 4 × триколекторних парових котли du Temple
2 парові турбіни Parsons
Гвинти 2
Потужність 64 000 к.с.
Швидкість 35,5 вузлів (65,7 км/год)
Дальність плавання 3000 миль (5600 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж 230 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 5 (5 × 1) × 138,6-мм гармат Modèle 1923
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 550-мм торпедних апаратів
4 бомбоскидачі
28 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 (4 × 1) × 37-мм зенітних гармати Modèle 1925
4 (2 × 2) × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929

«Вальмі» був закладений 5 травня 1927 року на верфі компанії Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët у Сен-Назері. 19 травня 1928 року він був спущений на воду, а 1 січня 1930 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

До початку Другої світової війни «Вальмі» служив переважно в Середземному морі, базувався на ВМБ у Тулоні, де входив до складу 3-ї контр-торпедної ескадрильї (разом з «Гепардом» та «Верденом»).

30 січня 1940 року поблизу Шетландських островів у результаті узгодженої атаки французьких есмінців «Гепард», «Вальмі», британських есмінця «Вітшед», шлюпа «Фовей» та протичовнового літака Short Sunderland був знищений німецький ПЧ U-55.

Після вступу Італії у війну есмінець разом з 10 іншими есмінцями та 4 крейсерами брав участь в обстрілі італійського порту Генуя.

Після капітуляції Франції «Вальмі» залишився під контролем уряду Віші. В червні 1941 року під час вторгнення союзників до Сирії він базувався разом із «Гепардом» у сирійських портах. 9 червня 1941 року «Гепард» та «Вальмі» обстрілювали позиції австралійських військ у гирлі річки Літані. Незабаром відбулася дуель між ними та британським есмінцем «Джейнус», який був серйозно пошкоджений та виведений зі строю. Але поява більшої кількості британських есмінців змусила французів відступити до Бейруту; есмінець «Шакал» також дістав незначних пошкоджень.

У липні 1941 року разом з «Гепардом» і «Вокеленом» перекидав сухопутні війська до Сирії, але після виявлення французького з'єднання повітряною розвідкою британців операція була перервана і кораблі повернулися в Тулон.

27 листопада 1942 року лідер есмінців «Вальмі» затоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами. Надалі рештки корабля було піднято італійськими рятувальниками і переправлено до італійської корабельні для відновлення. Кораблю присвоїли ім'я FR 24. Однак вже 9 вересня 1943 року корабель був затоплений вдруге в Ла-Спеції для запобігання потрапляння його як трофею німцям. Роботи з введення до строю Крігсмаріне тривали до 1945 року, втім корабель так і не був відновлений повністю. 24 квітня 1945 року втретє затоплений у Генуї німецькими військами.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. На честь перемоги в битві при Вальмі
Джерела

    Посилання

    Література

    • Cernuschi, Enrico & O'Hara, Vincent P. (2013). «Toulon: The Self-Destruction and Salvage of the French Fleet». In Jordan, John (ed.). Warship 2013. London: Conway. pp. 134—148. ISBN 978-1-84486-205-4(англ.)
    • Bertrand, Michel (1982). La marine française au combat, 1939—1945. Tome 1: Des combats de l'Atlantique aux F.N.F.L. Paris: Lavauzelle. ISBN 2-7025-0002-1.(фр.)
    • Jordan, John & Moulin, Jean (2015). French Destroyers: Torpilleurs d'Escadre & Contre-Torpilleurs 1922—1956. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-198-4.(англ.)
    • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.