Xanthochelus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9.5-16.5  мм у довжину. Основні ознаки[1]:

  • головотрубка пряма, її довжина майже вдвічі більша, ніж ширина; із поздовжньою борозенкою, яка облямована кілями, що розходяться перед вершиною;
  • 1-й  членик джгутика вусиків трохи довший за 2-й
  • середина заднього краю передньоспинки кутоподбіно витягнута до щитка, зверху нерівна, при основі зерниста, із поздовжньою борозенкою посередині;
  • надкрила при основі ширші за передньоспинку, їз стесаними плечима, від плечей вони поступово звужуються дозаду, перед вершиною мають бугорець; із поздовжніми крапковими борозенками, проміжок між 2-ю та 3-ю від шва борозенками із опуклим бугорцем, бугорцями вкриті також основа та частково надкрила;
  • 2-й членик задніх лапок не видовжений, лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кожна пара кігтиків зрослася біля своєї основи;
  • членики черевця знизу із поперечними голими плямами.

Спосіб життя

Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Личинки двох видів цього роду живляться на коренях дерева зизифуса (родина Жостерові)[2].

Географічне поширення

Ареал роду охоплює майже весь Південь Палеарктики — від Іспанії й Північної Африки до Китаю та Японії, а також частково Афротропіку та Індо-Малайську області (див. нижче).

Класифікація

У роді Xanthoсhelus описано щонайменше 10 видів[3]:

  • Xanthoсhelus blumeae Marshall, 1938 — Афганістан, Пакистан, Індо-Малайська область
  • Xanthoсhelus cincliventris (Fåhraeus, 1842) — Іспанія, Північна Африка, Близький Схід, Іран,
  • Xanthoсhelus ewersmanni (Fåhraeus, 1842) — Казахстан
  • Xanthoсhelus longus Chevrolat, 1873 — Сирія, Туреччина
  • Xanthoсhelus major (Herbst, 1784) — Пакистан, Китай, Японія, Індо-Малайська область
  • Xanthoсhelus nomas (Pallas, 1771) — Афганістан, Іран, Казахстан, Узбекистан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай
  • Xanthoсhelus perlatus (Fabricius, 1787) — Китай, Японія, Індо-Малайська область
  • Xanthoсhelus permutatus Faust, 1904 — Китай, Японія, Індо-Малайська область
  • Xanthochelus supercilious Gyllеnhal — Індо-Малайська область
  • Xanthoсhelus vulneratus (Boheman, 1834) — Алжир

Практичне значення

Xanthochelus supercilious позначений у числі видів, що пошкоджують фруктове дерево зизифус в Індії[4].

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 17, 72
  2. Talwar N. International Journal of Science, Environment and Technology, 2014, Vol. 3, No 3, p. 988–992. ISSN 2278-3687. http://www.ijset.net/journal/330.pdf
  3. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 449–450. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
  4. Swaminathan, R. and Verma, S.K. Relative foliar damage by Xanthochelus supercilious Gyll. (Coleoptera: Curculionidae) in jujube cultivars. Ann. Arid Zone, 30, р. 73-74
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.