Єврейське кладовище (Чернігів)

Черні́гівське євре́йське кладови́ще (івр. בית קברות) — єврейське кладовище в Чернігові, розташоване за адресою вул. Любецька.

Єврейське кладовище
Інформація про цвинтар
51°29′52″ пн. ш. 31°16′24″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Чернігів
Відкрито І пол. ХІХ ст. (вперше згадано:19 століття)
Статус єврейський цвинтар
Конфесія юдаїзм
Площа 4,3 гектар
Кількість поховань невідомо
Адреса:
вул. Любецька
Єврейське кладовище
Єврейське кладовище (Чернігівська область)

Один із найстаріших збережених некрополів та єдине суто конфесійне кладовище в місті.

Загальні відомості

Точна дата заснування некрополя невідома. З'явився у першій або другій чверті ХІХ ст. на спеціально купленій єврейською громадою землі, після утворення Петропавлівського кладовища. У основній масі єврейську громаду Чернігова становили хасиди та ашкеназі, лише 0,11% складали православні. Вірогідно, що при кладовищі існував будинок для ритуального обмивання (принаймні, цього вимагала традиція).

Площа кладовища коливалася. За час ХХ ст. вона зросла майже вдвічі: від 2,5 га (1908) до 4,6 га (1953). Наразі територія Єврейського кладовища складає 4,3 га. При цьому, похованнями зайнято не більше 60% від усієї площі некрополя.

Основна маса надгробків першочасу існування некрополя знищена, найбільш ранні, що дійшли до сьогодення, відносяться до останньої чверті ХІХ ст. Значних руйнувань кладовище зазнало в роки Німецько-радянської війни.

У повоєнний час радянська влада розпочала новий виток антисемітизму, зокрема, в 1959 році було закрито останню діючу синагогу в місті та знято з обліку Чернігівську юдейську громаду з формулюванням «за систематическое грубое нарушение законодательства о религиозных культах» (рос.); 1961 року було проведено відповідну пропаганду в місцевій пресі, а 1968 року кладовище, що мало ще вдосталь вільної території під поховання, було примусово закрите. Останні точкові поховання зроблено в середині 1970-х.

На території Єврейського кладовища Чернігова можна побачити зразки надземних склепів та традиційних юдейських поховальних пам'яток — мацев. Більшість надгробків ХІХ – поч. ХХ ст. прикрашені епітафіями на івриті, двомовними — івритом та російською, або лише російською з використанням юдейської символіки: менора, гексаграма, тощо. Надгробки ХХ ст. практично всі означені російською.

Наразі кладовище доглядається членами чернігівської єврейської громади БЄФ «Хасде-Естер» та комунальними установами міста. Абсолютна більшість поховань у вкрай занедбаному стані.

Час до часу спостерігається вандалізм, імовірно, з боку ультраправих груп[1][2].

Цікаві факти
  • Після звістки про поразку під Сталінградом у роки Німецько-радянської війни, в південно-східному куті кладовища нацистами був здійснений розстріл румунських солдат. Тоді ж війська вермахту танками поруйнували склепи і надгробки в центральній частині кладовища[3].
  • У західному куті кладовища припускається існування братської могили воїнів, полеглих при визволенні Чернігова в вересні 1943 року[4].
  • У роки окупації міста нацистами, побоюючись арештів та погромів під час здійснення поховань на своєму кладовищі, єврейська громада пробувала ховати своїх членів на Петропавлівському кладовищі. Проте антисеміти з числа пастви Російської православної церкви, вважаючи некрополь створеним виключно для своєї конфесії, почали проявляти нетерпимість відносно таких поховань. Показовим є випадок, коли могила юдея була осквернена, а труна з небіжчиком викинута й підпалена[5].
  • Основним типом надгробка в юдеїв вважається мацева — вертикальна намогильна плита, прикрашена різьбленням та розлогою епітафією. Порядок прикраси мацеви суворо регламентувався, для чоловіків та жінок зображення були різні. Іноді ім'я померлого не вказувалося, лише рід занять. Найчастіше мацеви робили з каменю, проте існував й рідкісний варіант — плита з дерева. Така мацева, виготовлена з дуба, збереглася на Єврейському кладовищі (нині перебуває у єврейській общині Чернігова).

Напис на івриті (переклад):


Тут похований
Чоловік реб
Мойша син реба
Мордехай помер
16 тамуза [липень-серпень] 1890 року
Та буде його душа зав'язана у вузлі життя
Сендер нехай душа
Його буде освячена
З Могильова.

На думку дослідника В. Я. Руденка, в фінальній частині епітафії, найімовірніше, вказано ім'я майстра, що вирізьбив мацеву — Сендер (Олександр) з міста Могильова[6].

Деякі особи, поховані на Єврейському кладовищі

Примітки
  1. Поиск и уход за захоронениями России и СНГ. pomnim.pro. Процитовано 29 червня 2016.
  2. Вандалы разгромили еврейское кладбище в Чернигове. 24 травня 2007. Процитовано 29 червня 2016.
  3. За спогадами члена УТОПІК, чернігівського краєзнавця В. Ф. Косовця (підтверджено відомостями, зібраними А. Шульманом).
  4. За спогадами старожилів — „під старою грушею“.
  5. Зі спогадів Н. П. Сльозної, що в роки війни мешкала неподалік кладовища (інформація С. Бойченко).
  6. Руденок В. Новое о надгробных еврейских памятниках Чернигова / В. Руденок // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы ІІІ-го Международного научного семинара. — Чернигов, 2006. — С. 91-93

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.