Євсевій (Політило)

Народився в православній побожній родині службовця. Після закінчення середньої школи поступив в Ленінградську Духовну Семінарію (1950—1954 рр.). Потім в 1954—1958 роках навчався в Ленінградській Духовній Академії, яку успішно закінчив і захистив кандидатську дисертацію «Святий Димитрій Ростовський як богослов-догматист».

17 липня 1949 року рукоположений в сан диякона, а 15 жовтня того ж року в сан священика Львівським архиєпископом Макарієм (Оксіюком). Двадцять вісім років, з 1965 по 1993 р., був настоятелем Свято-Успенської церкви м. Львова де за свідченнями багатьох вірних був блискучим і ревним проповідником. Його проповіді глибоко проникали у серця багатьох. В 1975—1978 рр. проходив церковне служіння в Канаді: секретар єпископа, керуючого Патріаршими парафіями в Канаді і США. Редактор журналу «Канадський православний вісник». З 1979 по 1985 — секретар Львівсько-Тернопільського єпархіального управління. Багато його матеріалів друкуються у журналі «Православний вісник».

З 1990 року ректор Львівської Духовної Семінарії Українського екзархату РПЦ.

Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (журнал № 32 від 11 грудня 1996 р.) призначається ректором Львівської Духовної Академії, а 20 жовтня 1999 р. Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета було присвоєне вчене звання доцента.

Постановою Священного Синоду УПЦ Київського Патрiархату вiд 29 червня 2002 року протоiєрею Вiталiю Полiтилу визначено бути єпископом Полтавським i Кременчуцьким пiсля постригу в ченцi.

5 липня 2002 року в Свято-Михайлiвському Золотоверхому монастирi м.Києва єпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк) звершив постриг протоiєрея Вiталiя Полiтила в ченцi.

6 липня 2002 року пiсля всенiчної у Володимирському кафедральному соборi мiста Києва вiдбулось наречення iєромонаха Євсевiя (Политила) на єпископа Полтавського i Кременчуцького, яке вiдправили Святiйший Патрiарх Київський i всiєї Руси-України Фiларет, Митрополит Львiвський i Сокальський Андрiй, Митрополит Луцький i Волинський Якiв, Архиєпископ Чернiвецький i Кiцманський Варлаам, Архиєпископ Бiлгородський i Обоянський Іоасаф, Єпископ Переяслав-Хмельницький Димитрiй.

7 липня 2002 року пiд час Божественної лiтургiї у Володимирському кафедральному соборi м.Києва архiєреї, якi брали участь у нареченнi, вiдправили хiротонiю iєромонаха Євсевiя (Полiтила) на єпископа Полтавського i Кременчуцького.[2]

12 липня 2003 року був возведений до сану архиєпископа,

22 жовтня 2004 року — митрополита.

14 грудня 2005 року призначається митрополитом Рівненським і Острозьким, керуючим Рівненсько-Острозькою єпархією.

23 січня 2012 р. звільнений із Рівненсько-Острозької кафедри і почислений на спокій.

24 жовтня 2012 р. після тривалої недуги близько 9-ї години ранку на 85-му році життя спочив у Бозі.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Св. Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2004, Ордену Христа Спасителя (2004) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).

• Офіційний сайт УПЦ (КП)