Євстафій Мстиславич
Євста́фій Мстисла́вич (? — 1033[1][2]) — князь тмутороканський (1023—1033)[2][3]. Представник династії Рюриковичів. Син чернігівського і тмутороканського князя Мстислава Володимировича від Анастасії[4], яка, можливо, була аланкою[3][5]. Небіж великого князя київського Ярослава Мудрого. Перейняв тмутороканський престол від свого батька. Загинув у поході на Кавказ, або помер від рани, яку отримав у цьому поході[2][6][7][8][9].
| Євстафій Мстиславич | ||
| ||
|---|---|---|
| 1023 — 1033 | ||
| Попередник: | Мстислав Володимирович | |
| Смерть: |
1033 Кавказ / Тмуторокань | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Мстислав Володимирович | |
| Мати: | Анастасія | |
Сім'я
- Дід: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
- Батько: Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
- Матір: Анастасія, аланка
- Дядьки і тітки (Володимировичі):
- Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
- Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
- Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
- Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
- Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
- Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
- Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
- Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
- Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
- Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
- Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
- Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
- NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
- Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
- Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
Примітки
- ПСРЛ, Т. 1, Стб. 150; Т. 2, Стб. 138; Т. 5, С. 136; Т. 9, С. 70.
- Войтович 2006: 279.
- Войтович 2000.
- Зотов 1892: 177.
- Войтович 2006: 272.
- Грушевський 1992: 17-22, 25-29, 314-335, 347, 510.
- Лопатинский 1921: 197—203.
- Бартольд 1963: 848—854.
- Войтович 1992: 23—24.
Бібліографія
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.1. I. II. Лаврентьевская и Троицкая летописи. Санкт-Петербург, 1846.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.5. Т.5. V. VI. Псковская и Софийская летописи. Санкт-Петербург, 1848.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.9. VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1862.
Монографії і статті
- Бартольд В. В. Арабские известия о руссах // Сочинения. Т. 2. Ч. 1. Москва, 1963. С. 840—856.
- Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква, 2006. С. 279.
- Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. Київ, 1992.
- Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 2. Київ, 1992.
- Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о черниговском княжестве в татарское время. Санкт-Петербург, 1892.
- Лопатинский Л. Г. Мстислав Тмутараканский и Редедя по сказаниям черкесов // Известия Бакинского государственного университета. 1—2. 1921. С. 197—203.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.