Єгорова Ірина Костянтинівна

Єгорова Ірина Костянтинівна ( 18 січня 1920 м. Курськ, РФ8 березня 2017, м.Суми, Сумська область, Україна)— лікар-хірург, організатор охорони здоров'я Сумщини, засновник онкологічної служби в Сумській області, головний лікар Сумської обласної лікарні (19571980), заслужений лікар УРСР, лауреат Народної премії «Гордість Сумщини», була відзначена численними нагородами, а її ім'я внесено в книгу «Золотий фонд нації».

Єгорова Ірина Костянтинівна
Народилася 18 січня 1920(1920-01-18)
Курськ
Померла 8 березня 2017(2017-03-08) (97 років)
Суми
Поховання Суми
Громадянство Україна
Alma mater Харківський медичний інститут
Військове звання Полковник медичної служби
Нагороди кавалер , "Святого Георгія Побідоносця", "Богдана Хмельницького",
Медаль «За бойові заслуги»
Заслужений лікар України

Біографія

Ірина Костянтинівна народилася в м. Курськ 18 січня 1920 року. Її батько, Костянтин Михайлович Єгоров, працював агрономом, а мама, Єлизавета Євгеніївна Васильєва, котра походила з дворянської родини, закінчила Смольний інститут, була вчителем — викладала російську мову та літературу в навчальних закладах Харкова. Із самого дитинства Ірині довелося переживати труднощі, оскільки батько помер, коли їй виповнилося лише три роки. Ірина була дуже енергійною та сміливою дитиною, активність характеру вона зберегла на все життя[1].

Коли почалася війна, Ірина, будучи студенткою Харківського медінституту, прийшла до військкомату і просила відправити її на фронт. Після закінчення інституту в м. Чкаловськ (нинішній Оренбург) у 1943 р. вона пішла захищати Батьківщину. Працювала ординатором-хірургом в армійському шпиталі, який був спочатку у складі I Українського, потім — III Білоруського фронту. В цьому шпиталі пройшла по дорогах війни через Білорусь, Литву, Польщу. В травні 1945 р. була однією з тих, хто розписався на Рейхстазі у Берліні. Війна загартувала характер і дала безцінний досвід.

Після Перемоги, 8 вересня 1945 року Ірина Костянтинівна одружилася з Сумбатом Тартатовичем Капрельянцем. Познайомились вони в 1939 році, під час вступу до Харківського медінституту і стали супутниками як у приватному, так і в професійному житті. Розпочали свою післявоєнну діяльність у Харкові, де і народився їх перший син — Олександр, а молодший, Арсеній, — в Латвії. Сини пішли шляхом батьків, Олександр Капрельянц — лікар, кандидат медичних наук, доктор біологічних наук, професор. Працює в галузі кріобіології та кріомедицини. Молодший син Арсеній теж обрав свій життєвий шлях у науку. Він доктор наук, професор. Нині очолює один з відділів Московського інституту імені Баха. Його наукові праці відомі далеко за межами країни[2].

Професійна діяльність

В повоєнні роки Єгорова працювала у Харкові лікарем шпиталю для інвалідів війни, в Латвії - завідувачка амбулаторії.

В 1949 році Ірина Костянтинівна - хірург облаcного онкологічного диcпансеру в м. Cуми, а згодом і до 1957 року очолювала цей лікувальний заклад. Вона була заcновником онкологічної cлужби в Сумської області.

З 1957 до 1980 роки - головний лікарь Сумської обласної лікарні. З ініціативи Єгорової було оновлено матеріально-технічний стан установи, створено службу санітарної авіації, вперше в oблaсті відкриті відділення дитячoї хірургії, гематологічне, нейрохірургічне, ендокринологічне, ортопедичне та ін., збудoвaні нoві кoрпуси oблaснoї лікaрні та створена сучасна клінічна база для надання спеціалізованої медичної допомоги.

У Сумській oблaсній лікaрні на тoй чaс булa одна з крaщих в Укрaїні клінічнo-діaгнoстичнa лaбoрaтoрія[3]. На її базі проводилися семінари та лекції, запрошувалися на консультацію професори з Харкова і Києва, були впроваджені патолого-анатомічні конференції, які проходили регулярно. Вони допомагали підвищити якість лікування та уникнути повторення помилок.

Іринa Кoстянтинівнa знaчну увaгу приділялa підгoтoвці і підвищенню квaліфікaції лікaрів та середньoгo медперсoнaлу, їх aтестації, рoзвитку спеціaлізoвaних видів медичнoї дoпoмoги в рaйoнах і містaх.

Під керівництвом Єгорової кoлектив oблaснoї лікaрні неoднoразoвo відзнaчaвся нaгoрoдaми Міністерств oхoрoни здoрoв'я CРCР і УРCР, oбласним відділoм oхорoни здoрoв'я, центрaльним і республіканським кoмітетами прoфспілки медичних прaцівників тa місцевими оргaнaми влaди.

8 березня 2017 року завершилось земне життя Ірини Костянтинівни Єгорової — щирої і радісної людини, ідейного натхненника, невтомного капітана обласної лікарні[4].

Нагороди

Ушанування пам'яті

На честь І. К. Єгорової на фасаді Сумської обласної лікарні 8 травня 2018 р. урочисто відкрито меморіальну дошку[5], а її ім'я внесено в книгу «Золотий фонд нації».

Публікації

  1. На варті здоров'я // Не впізнати тебе, Сумщино! / редкол.: П. Анікеєнко, І. Т. Гриченко, П. Крюк та ін ; упоряд. І. Т Тарасенко. — Харків : Прапор, 1967. — С. 192—193.
  2. Некоторые данные об истории Сумской областной больницы // Медицинское образование в классических университетах: история и современность: материалы междунар. науч.-практ. конф. 16–17 мая 2002 г., г. Сумы / СумГУ ; Сум. обл. упр. здравоохранения ; под ред. К. К. Васильева. — Суми, 2002. — С. 123—127.
  3. Сумська обласна лікарня 65 років: [буклет] / Комунальний заклад обласної ради Сумська обласна клінічна лікарня. — Суми, 2013. — С. 4.
  4. Здоров'я людини — державна справа // Ленінська правда. — 1971. — 24 лют. — С. 2.
  5. Поліпшуємо медичну допомогу // Ленінська правда. — 1977. — 9 жовт. — С. 2.
  6. Вчиться молодь у ветеранів // Ленінська правда. — 1981. — 23 груд. — С. 3.

Примітки

  1. Ірина ЄГОРОВА: «Ми любимо людей, а вони — нас». 01.02.2014.
  2. Чернобров І.В. (2001). Люди милосердя: сторінки історії медицини Сумщини — Суми. Корпункт. с. 267.
  3. Л. М. Молгамова (2020). Людина великого серця та щирої душі: збірка спогадів до 100-річчя від дня народження Ірини Костянтинівни Єгорової. Сумська обл. універс. наук. б-ка. с. 46.
  4. Пішла з життя Заслужений лікар України Обласної лікарні Єгорова І.К. 09.03.2017.
  5. Савченко М. (17 травня 2018). Відкрили меморіальную дошку. Сумщина. с. 6.

Джерела та література

  • Єгорова Ірина Костянтинівна // Сумщина в іменах: енцикл. довід. — 2-ге вид., перероб. та доп. / Сум. держ. ун-т ; голов. ред. В. Б. Звагельський. — Суми : АС-Медіа, 2004. — С. 144 : фот.
  • Сумская областная больница: [буклет] / ответств. за вып. И. К. Егорова. — Сумы : Облполиграфиздат, 1977. — 8 с. : фот.
  • Чернобров І. В. Люди милосердя: сторінки історії медицини Сумщини. — Суми : Корпункт, 2001. — С. 267.
  • Людина великого серця та щирої душі: збірка спогадів до 100-річчя від дня народження Ірини Костянтинівни Єгорової / Сумська обл. універс. наук. б-ка; уклад. Л. М. Молгамова. — Суми, 2020. — 46 с.
  • Савченко М. Її ім'я — в пам'яті вдячних нащадків // Медицина і здоров'я. — 2018. — 24 трав. — С. 1 : фот.
  • Савченко М. Відкрили меморіальную дошку // Сумщина. — 2018. — 17 трав. — С. 6.
  • Відкриття меморіальної дошки І. К. Єгоровій на фасаді Сумської обласної клінічної лікарні.
  • Пам'яті товариша // Медицина і здоров'я. — 2017. — 23 берез. — С. 2 : фот.
  • Ольшанская Д. Больничный юбилей: Сумской областной клинической больнице — 60 лет // Данкор. — 2008. — 3 дек. — С. А12 : фот.
  • Розмова з І. К. Єгоровою — одним з перших головних лікарів обласної лікарні.
  • Миленко Л. Допоки нашого життя… // Сумщина. — 2008. — 9 трав. — С. 2 : фот.
  • Гвоздик А. Ирина Егорова // В двух словах. — 2007. — 29 авг. — С. А18 : фот.
  • Бесіда із заслуженим лікарем УРСР І. К. Єгоровою.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.