Ємелін Василь Володимирович

В першій половині 90-х років належав до числа провідних світових юніорів. Двічі здобував срібну нагороду на чемпіонаті світу серед юніорів (1990 року в категорії до 14 років, 1993 - до 18). У 1994 i 1998 роках захищав кольори збірної Росії на шахових олімпіадах, на першій з них здобув бронзову медаль[1]. У 1993 i 2002 роках перемагав на чемпіонаті Санкт-Петербурга. 1994 поділив 3-є місце[2], а 2002 – 2-е місце на індивідуальному чемпіонаті Росії.

Неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях, серед успіхів можна відзначити:

• Будапешт (1994, турнір First Saturday FS02 GM, посів 1-е місце),
• Ювяскюля (1999, поділив 2-е місце за Віктором Гавриковим),
• Гамбург (1999, турнір Wichern Open, посів 1-е місце, а також 2000, поділив 1-е місце разом з Володимиром Георгієвим, Доріаном Рогозенком, Іваном Фараґо, Йонні Гектором i Зігурдсом Ланкою),
• Таллінн (2000, меморіал Пауля Кереса, посів 1-е місце),
• Рієка (2001, посів 1-е місце),
• Абу-Дабі (2003, поділив 2-е місце за Габріелем Саркісяном, разом з Смбатом Лпутяном, Пенталою Харікрішною i Павлом Коцуром)[3],
• Москва (2007, поділив 1-е місце разом з Євгеном Наєром),
• Каппель-ла-Гранд (2007, поділив 1-е місце разом з Давидом Арутюняном, Ванґ Юе, Вугаром Гашимовим, Юрієм Дроздовським i Євгеном Мірошниченком),
• Таллінн (2008, меморіал Пауля Кереса, посів 1-е місце).

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 липня 2011 року, досягнувши 2592 пунктів посідав тоді 35-е місце серед російських шахістів[4].

• особова картка на сайті 365chess.com
• Особова картка Василя Ємеліна на сайті ФІДЕ