Єфименко Сергій Петрович
Сергій Петрович Єфименко (нар. 26 січня 1930, місто Маріуполь, тепер Донецької області — 12 серпня 2004, місто Москва) — вчений-металург в галузі чорної металургії та металознавства, директор Донецького металургійного заводу (ДМЗ; 1970—1981). Доктор технічних наук (1980), член-кореспондент АН СРСР (15.12.1990), член-кореспондент РАН (1991), лауреат Державної премії СРСР (1984). Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
| Єфименко Сергій Петрович | |
|---|---|
| Народився |
26 січня 1930 Маріуполь, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
13 серпня 2004 (74 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Даниловський цвинтар |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | директор, політик |
| Знання мов | російська |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Нагороди |
  |
Біографія
У 1954 році закінчив Ждановський металургійний інститут Сталінської області.
У 1954—1959 роках — асистент, аспірант Ждановського металургійного інституту Сталінської області.
У 1959—1963 роках — 1-й секретар Ждановського міського комітету ЛКСМУ Сталінської (Донецької) області; завідувач відділу, секретар Ждановського міського комітету КПУ Донецької області.
У 1963—1969 роках — заступник начальника цеху, у 1969 році — секретар партійного комітету Ждановського металургійного заводу Донецької області.
У 1969—1970 роках — завідувач відділу Донецького обласного комітету КПУ.
У 1970—1981 роках — директор Донецького металургійного заводу імені Леніна Донецької області.
У 1981—1991 роках — заступник голови Державного комітету з науки і техніки СРСР при Раді міністрів СРСР. Водночас від 1985 року — професор кафедри оброблення металів тиском Московського інституту сталі та сплавів.
З 1991 року — завідувач лабораторії пластичної деформації металічних матеріалів Інституту металургії та матеріалознавства РАН (Москва).
Помер після важкої хвороби 12 серпня 2004 року. Похований у Москві, на Даниловському кладовищі.
Наукова діяльність
Наукові дослідження: термомеханічне оброблення металів, матеріалознавство, фізика твердого тіла. Вперше сформулював фізико-хімічні принципи вироблення сталей аустеніт., ферит. та мартенсит. класів із вмістом азоту вище межі його розчинності у рідкій фазі (покладено в основу виробництва високоміцних немагнітних сталей і сталей з підвищеною стійкістю).
Література
- Гаврилюк В. Г., Ефименко С. П. Влияние азота на структуру и свойства железа и перспективные направления разработки высокоазотистых сталей. Труды I-ой Всесоюзной конференции «Высокоазотистые стали». Киев 18-20 апреля 1990. — С. 5—26.
- Ефименко С. П., Пановко В. М., Лещинская Е. М., Сокол И. Я., Ригина Л. Г., Мишина Е. Г., Гаврилюк В. Г., Марков Б. П. «Коррозионно-стойкая немагнитная износостойкая сталь». Патент РФ № 2116374, 1996.
- Ефименко С. П., Пановко В. М., Лещинская Е. М., Сокол И. Я., Ригина Л. Г., Мишина Е. Г., Гаврилюк В. Г., Марков Б. П. «Коррозионностойкая немагнитная износостойкая сталь». Патент РФ No216374, 1998.
Нагороди
- ордени
- медалі
- лауреат Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки (1978)
- лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1984)
