Ігор
І́гор — чоловіче ім'я. Його походження та значення є дискусійними. Після канонізації руського Великого князя Чернігівського та Київського Ігоря Ольговича (†1147) ввійшло до християнського іменослова.
| Ігор | |
|---|---|
| Особове ім'я | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| Походження | слов'янське |
| По батькові чол |
Ігорович Ігорьович[1] |
| По батькові жін | Ігорівна |
| Іменини | 18 червня, 28 березня , 2 жовтня |
| Іншими мовами: | |
|
рос. Игорь | |
| Пошук статей у Вікіпедії |
які починаються з імені містять ім'я |
|
| |
 Ігор у Вікісховищі | |
По батькові — Ігорович, Ігорівна.
Іменини: 18 червня, 28 березня, 2 жовтня .
Етимологія
- Згідно з найпоширенішою норманською теорією, походить від давньоскандинавського двокореневого імені Ingvar, яке своєю чергою походить від імені давньогерманського бога Ingwio. Заведено вважати, що з IX століття ім'я принесли варяги зі Скандинавії.
- Польський мовознавець Станіслав Роспонд у своїй роботі «Структура та класифікація східнослов'янських антропонімів» відносить ім'я Ігор до східнослов'янських антропонімів. Українська етнолог Галина Лозко припускає можливість походження цього імені від слов'янського «гравець», «ігрища» (пор. «ігрець» — той, хто грає на музичних інструментах).
- Згідно зі словником Бориса Грінченка, в українській мові є слово «огир», «огер», яке означає відбірного коня-жеребця.
- За словником венедської мови слово jagar/iagar перекладається як «мисливець»[2].
У різних народів імені Ігор відповідають імена: Igor → Gor → Iggor, Ingvar, Inglar, Ingmar, Ingemar, Yngwie, Yngvi, Yngve, Yngvin, Ingwine, Inguin, Игорь, Ігар та ін.
Персоналії
Князі
- Ігор Рюрикович (Ігор І, Ігор Старий) — князь київський (913—945).
- Ігор Ольгович (Ігор ІІ) — великий князь київський (1146), святий.
- Ігор Святославич (1151—1202) — князь новгород-сіверський і чернігівський.
У літературі
- Богдан-Ігор Антонич — український поет;
- Ігор Костецький — український письменник, перекладач;
- Ігор Калинець — український поет, політв'язень;
- Ігор Римарук — український поет;
- Ігор Січовик — український дитячий письменник;
- Ігор Павлюк — український письменник, науковець.
У спорті
- Ігор Бєланов — радянський та український футболіст, нападник;
- Ігор Карпенко — український хокеїст;
- Ігор Ощипко — український футболіст;
- Ігор Радівілов — український гімнаст, бронзовий призер Олімпійських ігор 2012;
- Ігор Худоб'як — український футболіст, півзахисник;
- Ігор Шуховцев — український футболіст, воротар;
- Ігор Астарлоа (Igor Astarloa) — іспанський велосипедист;
- Ігор Гавришко - український гирьовик;
- Ігор Дуляй — сербський футболіст, півзахисник.
У мистецтві
- Ігор Білозір — український композитор, виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра».
- Ігор Белза — російський та український радянський музикознавець і композитор;
- Ігор Кондратюк — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен;
- Ігор Пелих — український телеведучий, тележурналіст, шоумен;
- Ігор Подольчак — український художник, кінорежисер;
- Ігор Стравінський — російський композитор та диригент українського походження;
- Ігор Стрембіцький — український кінорежисер, кінооператор, звукорежисер, перший українець, який отримав Золоту пальмову гілку;
- Ігор Ласточкін — український комік, шоумен;
- Ігор Кушплер — видатний український оперний співак (баритон), автор солоспівів;
- Ігор Романко — український художник, живописець.
У творах мистецтва
- Ігор Святославич у літописі «Слово о полку Ігоревім»;
- Ігор — горбань, помічник у лабораторії др. Франкенштайна.
У науці
- Ігор Юхновський — український фізик-теоретик, народний депутат України кількох скликань;
- Ігор Сікорський — інженер (авіаконструктор) і підприємець;
- Ігор Слісаренко — український журналіст і телеведучий, кандидат політичних наук;
- Ігор Курчатов — російський фізик, організатор і керівник робіт в атомній науці і техніці в СРСР, академік АН СРСР (1943);
- Ігор Тамм — фізик-теоретик, академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук.
Примітки
- За старим, і новим правописами.
- Voyage dans quelques parties de la Basse-Saxe pour la recherche des antiquités slaves ou vendes. Fait en 1794… Ouvrage orné d'un grand nombre de planches, Hamburg 1795; przekł. polski skrócony cz. 1: L. Kukulski, J. Olkiewicz: Podróż do Dolnej Saksonii (1794), oprac. L. Kukulski; zobacz Wydania zbiorowe poz. 1 — S. 50
Джерела
- Лозко Г. С. Рідні імена. Слов'янський іменослов. — Тернопіль : Мандрівець, 2011. — 368 с. — ISBN 978-966-634-606-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.