Ільїнське (Зеленодольский район)

Ільїнське засноване в другій половині XVII століття як вотчина розташованого неподалік Раїфського Богородицького монастиря. Спочатку його населяли винятково марійці, які називали село Ошландер, а місцеві татари зазначали його як Уразли. В російських документах остання назва перетворилась на Уразліно. Марійське поселення входило до складу Великопаратської сотні. 1764 року його мешканці були переведені до розряду економічних селян, а пізніше стали державними селянами. Їхніми заняттями були землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво, ковальство, столярство, ткацтво, виробництво деревного вугілля[1].

У 1816—1827 роках в селі збудували православну Ільїнську церкву, від якої і походить його сучасна назва. 1875 року тут відкрили земську школу. В цей період земельний наділ усієї ільїнської громади налічував 1116,7 десятин, у селі працювали два вітряки та п'ять крамниць, що торгували дрібним крамом. З другої половини XIX століття і до 1920 року село було центром Ільїнської волості Казанського уїзду Казанської губернії. З приходом радянської влади воно зазнало неодноразових змін адміністративного підпорядкування: з 1920 року входило до Арського кантону Татарської АРСР, з 14 лютого 1927 року — до Казанського району, з 4 серпня 1938 року — до Юдинського району. З 16 липня 1958 року і дотепер село знаходиться у складі Зеленодольского району[1].