Ілі-тюркська мова
Ілі́-тюр́кська мова (ілі́ тюркі́) — тюркська мова, якою розмовляють в Ілі-Казахському автономному окрузі Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Кількість носіїв на 1982 рік — приблизно 120 осіб; майже всі вони користуються також казахською та уйгурською мовами.
| Ілі-тюркська мова | |
|---|---|
| Ілі тюркі | |
| Поширена в | Китаї (Ілійський край Сіньцзян-Уйгурського автономного району |
| Носії | 120 ос. (1982) |
| Писемність | безписемна |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | нема |
| ISO 639-2 | tut |
| ISO 639-3 | ili |
Народна легенда оповідає, що предки носіїв ілі-тюркської мови пересилилися у Китай більш як два століття тому з Ферганської долини. Тепер вони живуть у басейні річки Ілі, її приток та в місті Кульджа. Чисельність осіб, які розмовляють ілі-тюркською, постійно скорочується, оскільки серед них поширені шлюби з казахами й уйгурами, що має наслідком заміщення ілі-тюркської домінуючими мовами серед молодого покоління.
Класифікація
Ілі-тюркська мова була уперше описана 1956 року. Разом з узбецькою та уйгурською мовами належить до карлуцької (чагатайської) групи тюркських мов, проте через сусідство її носіїв з носіями казахської виявляє кипчацький вплив (наприклад, асиміляція суфікса родового відмінка, перехід /ɣ/ у /w/ після голосних нижнього ряду).
Порівняння карлуцьких та кипчацьких ознак в ілі-тюркській мові наведено нижче:
| Казахська (Кипчацька) | Ілі-тюркська | Узбецька (Карлуцька) | Українська | |
|---|---|---|---|---|
| *G > w після низьких голосних | taw | taw | tɒɣ | гора |
| Асиміляція суфікса родового відмінка | tyje+niŋ / et+tiŋ | tʉjæ+nin / et+tin | tʉjæ+niŋ / et+niŋ | від верблюда/ з м'яса |
| *G > w > Ø після високих голосних | sarɨ | sarɨq | sarɨq | жовтий |
| Втрата гемінації (подвоєння) приголосних | seɡiz | sekkiz | sækkiz | вісім |
Фонетика
Ілі-тюркська мова має 7 голосних і 22 приголосні фонеми (звуки).
Приголосні
| Губно-губний | Ясенний | Піднебінний | Задньопіднебінний | Язичковий | Гортанний | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носовий | m | n | ŋ | |||||||||
| Проривний | p | b | t | d | tʃ | dʒ | k | g | q | |||
| Щілинний | s | z | ʃ | χ | ʁ | h | ||||||
| Одноударний | ɾ | |||||||||||
| Апроксимант | l | j | w | |||||||||
Голосні
| Голосний переднього ряду | Голосний не переднього ряду | ||
|---|---|---|---|
| Неогублений | Огублений | ||
| Голосний високого піднесення | i | ɨ | ʉ |
| Голосний середнього піднесення | e | ɵ | |
| Голосний низького піднесення | æ | ɑ | |
Джерела
- Zhào Xiāngrú and Reinhard F. Hahn (1989). "The Ili Turk People and Their Language". Central Asiatic Journal 33 (3/4): 261–285.
- Reinhard F. Hahn (1991). "An Annotated Sample of Ili Turki". Acta Orientalia Academiae Scientiorum Hungaricae 45 (1): 31–53.