Кульджа

Кульджа (уйг. غۇلجا, Ғулҗа‎, каз. Құлжа) або Їнін (кит. 伊宁, пін. Yíníng) — місто у Китаї, центр Ілі-Казахського автономного округу, який входить до складу Синьцзян-Уйгурського автономного району. Розміщене на північному березі річки Ілі приблизно на відстані 100 км на схід від кордону Китаю з Алматинською областю Казахстану на так званій Кульджинській рівнині. Місто має найбільшу вологість зазвичай посушливого регіону Синьцзян.

Кульджа
уйг. غۇلجا / Ғулҗа‎
кит. 伊宁
Кульджа ввечері
Кульджа ввечері
Основні дані
43°55′ пн. ш. 81°19′ сх. д.
Країна  КНР Китай
Регіон Синьцзян-Уйгурський автономний район, Ілі-Казахський автономний округ
Адмінцентр Q14138225?
Столиця для Джунгарське ханство, Східно-Туркестанська Революційна республіка і Ілі-Казахська автономна область
Поділ
  • Q14138023?, Q10931399?, Q10885063?, Q10923410?, Q14138146?, Q14138176?, Q14138225?, Q14138276?, Q10884953?, Q11058985?, Yingye'er Townshipd, Q11133235?, Q10930691?, Q10923354?, Q11076054?, Q10890857?, Q14138460?, Q14138483?
    • Площа 629 км²
    Населення 430 000 (2004)
    Телефонний код 0999
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 新F
    GeoNames 8563527
    OSM r2751497 ·R
    Поштові індекси 835 000
    Міська влада
    Вебсайт zgyn.gov.cn
    Мапа
    Кульджа
    Кульджа (Китайська Народна Республіка)
     Кульджа у Вікісховищі

    Адміністративно місто Кульджа і навколишня територія загальною площею 521 км² утворює «місто повітового рівня», з кількістю населення 370 тис. чол. (2002 р.). Основна частина населення — уйгури, казахи, хоча з кожним роком сюди зі сходу країни посилюється потік етнічних китайців. На околицях міста наявні поселення маньчжурів (сібо) та монголів, які займаються скотарством. Протягом 19-20 століть у Кульджі був відчутний вплив татарської інтелігенції та купців, які полишили Російську імперію у зв'язку з подіями після Жовтневої революції. За деякими оцінками у першій половині XX ст. до третини населення міста складали татари. Татари створили й першу новометодну школу у Кульджі, яка у подальшому стала передвісником казахської, киргизької й уйгурської шкіл.

    Клімат

    Місто знаходиться у степовій зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).[1]

    Клімат Кульджі
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 7 17 27 32 32 36 37 37 35 30 18 8 37
    Середній максимум, °C −2 1 9 18 23 27 28 29 25 17 5 −1 15
    Середня температура, °C −8 −4 3 10 16 19 21 21 17 9 0 −6 8
    Середній мінімум, °C −14 −10 −2 3 9 12 14 13 9 2 −5 −11 1
    Абсолютний мінімум, °C −27 −20 −16 −7 −2 7 8 3 −2 −6 −22 −32 −32
    Норма опадів, мм 0 20 10 20 20 40 10 10 10 20 30 20 250
    Джерело: Weatherbase

    Історія

    Нагірні пасовища у межах Ілійської долини (див Кульджинська рівнина) з давніх-давен приваблювали кочові племена. Назва міста «Кульджа» уперше згадується ще в період Тюркського каганату.

    У IX сторіччі в Ілійській долині оселилися уйгурські племена на чолі з Пен Текіном, з якими і перебувала частина племені Яглакар, яка також входила до складу уйгурського племінного союзу.

    Саме у Кульджі була розміщена столиця володіння Чагатая, сина Чингісхана (див. Чагатайський улус). Під владу Китаю ця територія відійшла у 1755-57 рр. після закінчення збройних сутичок з джунгарами, під контролем яких вона і знаходилася.

    З поширенням у середині XIX ст. в Семиріччі російського впливу Кульджа стає важливим осередком торгівлі між Росією та Китаєм. 1855 р. тут було підписано договір, яким узаконено торгівлю між підданими обох держав.

    Місто піддалося великому руйнуванню у 1864–1866 рр. під час уйгуро-дунганського повстання. Увесь Ілійський край, у тому числі і Кульджа, 1871 р. було зайнято російськими військами. 1881 року місто було повернуто Китаю, після чого багато ілійських уйгурів (приблизно 45 тис. ос.) та дунганів (близько 4,6 тис. ос.) пересилилося у межі російських володінь (нинішній південно-західний Казахстан та північна Киргизстан).

    У літературі, насамперед у російській, місто Кульджа (Їнін) інколи зустрічається під назвою «стара Кульджа» чи «таранчинська Кульджа», у той час як місто Суйдін (кит. 绥定), розташоване за 40 км на північний захід, іменувалося «нова Кульджа» або «китайська Кульджа». Тоді «таранчинська Кульджа» (тобто місто таранчів — уйгурів) була осередком торгівлі, а «китайська Кульджа», заснована 1762 року та розміщена ближче до кордону, — фортецею і центром китайської адміністрації в регіоні.

    1965 року Суйдін було перейменовано, місто одержало політично більш прийнятну назву Шуйдін (水定), від 水 (вода) замість 绥 (угамовувати). Зараз Шуйдін є центром сусіднього повіту Хочэн (霍城县).

    5 лютого 1997 року Кульджа стало ареною протестів місцевого населення проти китайської політики. Див. відповідні іншомовні розділи. Події завдали глубокого враження на Рабію Кадир, яка незабаром очолила рух за права уйгурського народу.

    Шляхи
    • Годао 218. Їнін — Жоцян
    • Годао 312. Шанхай — Їнін

    Відомі особистості

    В поселенні народилась:

    • Фотогалерея

    Посилання

    Примітки
    1. Клімат Кульджі
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.