Імперія Тимуридів
Імперія Тимуридів — імперія, що включала сучасний Іран, Кавказ, Месопотамію, Афганістан, більшу частину Середньої Азії, а також частини сучасного Пакистану, Сирії.
| |||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Імперія Тимуридів утворилася на території сучасних республік: Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, Південного Казахстану, Туркменістану, Ірану, Афганістану, Пакистану, Північної Індії, Іраку, Вірменії та Азербайджану. У 1370 році в Балху відбувся курултай, який обрав Тамерлана еміром Турана. Ядром держави стали території Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і північного Афганістану. У 1376 році Імперія Тамерлана поглинає Хорезм, а в 1384 — Сеістан і Забулістан (південно-західний Афганістан). До 1393 році південно-західні володіння Тамерлана досягають Багдада. В 1395 році його військо робить похід проти Золотої Орди (Дешт-і-Кипчак), а в 1398 році — проти Делійського султанату. У 1401 році війська Тамерлана захоплюють Дамаск, а в 1402 році завдають поразки турецькому султану, в результаті якої в Самарканд привозять трофейний Коран Усмана.
Після смерті Тамерлана в 1405 році в столиці країни Самарканді запанував його онук Халіль-Султан, який не зміг утримати владу і віддав її в 1409 році своєму дядькові Шахрух Мірзі, резиденцією якого став афганський Герат. У цей період від імперії Тимуридів відпали території Іраку (1405 рік) та Азербайджану (1408 рік). Самарканд був призначений на спадок синові Шахруха Улугбеку. Лише після смерті Шахруха в 1447 році Улугбек повернув Самарканду звання столиці імперії. Однак 1449 року Улугбека скинув його власний син Абд аль-Латіф Мірза.
Міжусобицю, що почалася зміг зупинити Тимурид Абу-Сеїд, влада якого поширювалася на території Узбекистану і північного Афганістану. Саме він запросив в Узбекистан кочових узбеків Абу-л-Хайра. На заході (на територіях Ірану) тривала війна з туркменськими об'єднаннями Кара-Коюнлу і Ак-Коюнлу. При наступників Абу-Сеїд імперія Тимуридів розділилася на дві частини: Мавераннахр — столиця Самарканд і Хорасан зі столицею в Гераті.
У 1501 році виходець із улусу Джучі — Мухаммед Шейбані захоплює Самарканд, витісняючи з нього останнього тимурида Бабура. У 1504 році військо Бабура захопило Кабул, звідки він робить завоювання Індії (Битва при Паніпаті) і засновує Імперію Великих Моголів.
Література
- Aka, Ismail (1996). The Agricultural and Commercial Activities of the Timurids in the First Half of the 15th Century. Oriente Moderno (Istituto per l'Oriente C. A. Nallino) 15 (76/2): 9–21. JSTOR 25817400. doi:10.1163/22138617-07602003.
- Subtelny, Maria Eva (1988). Centralizing Reform and Its Opponents in the Late Timurid Period. Iranian Studies 21 (1/2): 123–51. JSTOR 4310597. doi:10.1080/00210868808701712.