Іоанна Французька (королева Наварри)
Жанна Валуа (фр. Jeanne de France, Jeanne de Valois; нар. 24 червня 1343 — пом. 3 листопада 1373) — принцеса Франції з династії Валуа, дочка короля Іоанна II Доброго та Бони Люксембурзької, дружина короля Наварри Карла II Злого.
Іоанна Французька | |
---|---|
| |
Народилася |
24 червня 1343 Шатонеф-сюр-Луар |
Померла |
3 листопада 1373 (30 років) Евре |
Поховання | Абатство Сен-Дені |
Титул | queen consort of Navarred і королева-консорт |
Посада | queen consort of Navarred |
Конфесія | християнство |
Рід | Валуа |
Батько | Іоанн II Добрий[1] |
Мати | Бона Люксембург[1] |
Брати, сестри | Marie of Valois, Duchess of Bard, Isabella, Countess of Vertusd, Карл V Мудрий[1], Філіп II Сміливий, Жан[1] і Людовик І[1] |
У шлюбі з | Карл II[1] і Henri de Brabant, Duc de Limbourgd |
Діти | Карл III[1], Joan of Navarred[1], Maria di Navarrad і Peter of Navarred |
| |
Життєпис
Жанна Валуа народилася 24 червня 1343 року в Шатонеф-сюр-Луар. Вона була сьомою дитиною і третьою дочкою дофіна Іоанна, колишнього герцогf Нормандії, і його першої дружини Бони Люксембурзької. Всього у її батьків було одинадцять дітей, сім з яких досягли дорослого віку.
21 червня 1347 року в Луврі відбулися заручини 4-річної Жанни та Генріха Брабантського[2], з якому було не менше 12 років[3], сина герцога Брабанта Жана III Тріумфатора і Марії д'Евре .
11 вересня 1349 року померла від бубонної чуми мати дівчинки, Бона Люксембурзька. Через два місяці помер і наречений, Генріх Брабантський. Батько в лютому 1350 року одружився вдруге на Жанні Овернській[4].
У серпні 1350 року Іоанн змінив на престолі свого батька Філіппа VI. Прагнучи зміцнити династичні позиції, він видав свою дочку Жанну за одного з можливих претендентів на французький трон, Карла II Наваррського, який як по лінії батька, так і по лінії матері доводився родичем останнім правлячим Капетингам, а самому Іоанну був троюрідним братом.
12 лютого 1352 року в замку дю Вівьє в Кутевру відбулося одруження Жанни і Карла II, короля Наварри. Після весілля Карл доручив молодій дружині піклування овдовілих королев: своєї сестри Бланки та тітки Жанни д'Евре .
Цей шлюб, проте, не зміг закріпити дружні відносини між двома правителями. Уже наприкінці 1354 року Іоанн II вторгся у володіння Карла II в Нормандії. А в 1356 році навіть запроторив його до в'язниці. Карл II був звільнений лише через півтора року амьєнцями. Після цього він знову відновив ворожнечу з французької короною, фактично почавши громадянську війну. Лише в 1360 році після підписання мирного договору в Бретіньї з Англією, Іоанн уклав мир і з Карлом Наваррським у Кале.
Карл відновив підтримку трону Франції. І того ж ж року народилася його і Жанни перша дитина — дочка Марія. У наступні роки спадкоємці у подружжя з'являлися регулярно:
- Марія (1360 — після 1425)[5], одружена з Альфонсо Арагонським, герцогом Гандії, графом Рібагорси і Денії, дітей не мала.
- Карл (1361–1425), наступний король Наварри, одружений з Елеонорою Кастильською, мав вісім дітей.
- Бонна (1364 -після 1389)
- П'єр (1366–1412), граф де Мортен, одружений з Катериною Алансонською, мав позашлюбного сина.
- Філіп (1368 — ?), помер молодим
- Жанна (1370–1437), одружена з герцогом Бретонським Жаном V, пізніше — з королем Англії Генріхом IV Болінгброком, мала дев'ять дітей від першого шлюбу.
- Бланка (1372–1385)
- Ізабелла — виховувалася в монастирі Санта-Клара в Естельї[6].
Померла Жанна 3 листопада 1373 року в Евре у віці 30 років. Похована в абатстві Сен-Дені.
У культурі
- Згадується в романі Моріса Дрюона «Коли король губить Францію» з циклу «Прокляті королі».
Генеалогія
Примітки
- Kindred Britain
- Генеалогия правителей Брабанта и Лувена
- Его мать умерла в 1335 году.
- Которая приходилась Генриху Брабантскому, жениху его дочери, двоюродной сестрой.
- Генеалогия Арагонской знати
- Генеалогия Наваррских королей
Література
- A. Coville, Francia. La guerra dei cent'anni (fino al 1380), in «Storia del mondo medievale», vol. VI, 1999, pp. 608—641.